За час повномасштабного вторгнення російські військові пошкодили або знищили 140 пам'яток архітектури обласного та національного значення на Харківщині.
Про це Суспільному розповів директор обласного Департаменту містобудування та архітектури Антон Коротовських.
За допомоги волонтерів на частині пам’яток Харкова зробили 3D-сканування. Воно має зафіксувати рельєфи, тонкощі фасаду тощо, щоб у разі, якщо будівля завалиться, її можна було відтворити зі схожих матеріалів за принципом реставрації.
"У фінансуванні віддається пріоритет будівлям, які необхідні для життєдіяльності міста. На зруйнованій будівлі, яка на Полтавському Шляху, теж є бачення, щоб виконати 3D-сканування та зберегти залишки автентичних деталей", — говорить Коротовських.
Коротовських каже: зараз консультують рятувальників, які розбирають завали. Проте роботами керують посадовці міськради.
"Рішення щодо розбору та всього іншого вирішує міськрада. Усна згода існує. У паперовому виді ми вже направили лист з проханням щодо залучення нашого департаменту як органу охорони культурної спадщини", — стверджує Коротовських.
За його словами, у будівлях обладміністрації, Управління Служби безпеки, поліції та університету ім. В. Н. Каразіна нині неможливо зробити консервацію у повному обсязі через великі руйнування та нестачу фінансування.
Зруйнованих або пошкоджених будівель на Харківщині близько 10 тисяч. Їх поступово вносять до Реєстру руйнувань. Там містяться дані без урахування тимчасово окупованих територій.
Архітектор Віктор Дворніков каже, що будь-яка пам’ятка охороняється державою, але належить або певній організації, або відомству, або перебуває в комунальній власності; власник має слідкувати за її станом.
"У нас є закон, який регулює охорону спадщини. Пам’ятки, які перебувають у списку з охорони, на них не мають проходити якісь роботи без участі спеціалістів", — говорить він.
Під час будь-якої руйнації пам’ятки робиться консервація будівлі, каже Дворніков: "Захищають вікна, щоб був всередині будівлі мікроклімат, та захищається дах. Саме ось такі обстеження, які проводяться, допомагають зафіксувати та включити в майбутню програму з відновлення цих пам’яток".
Як приклад неправильної роботи з пам'яткою архітектури після руйнування Дворніков наводить роботу комунальників на вулиці Семінарській, де росіяни влучили в будівлю духовної семінарії. За його словами, після руйнації уламки будівлі завантажили в самоскид та вивезли на звалище.
Також Дворніков оглянув руїни будівлі біля Новобаварської райадміністрації Харкова. Колишній маєток збудували на початку 19 сторіччя, його пошкодила російська ракета.
"Після того, як завершений розбір завалів та розмінування, приїжджають комунальники і все, що вони бачать, для них це сміття. І вони це все вивозять. А серед цього, так би мовити, сміття є дуже велика кількість артефактів, які згодом дозволяють нам, архітекторам, відновлювати ці будівлі. З цієї деталі можна зробити зліпок і за цим розміром відлити нову деталь".
За словами Дворнікова, у місті мають створити оглядову комісію, яка б в перші дні після руйнувань проводила огляд: "Щоб провести оцінку руйнування, оцінку можливості збереження будівлі та її подальшої реставрації. І в цій комісії обов’язково мають бути архітектори-реставратори".
Читайте також
Харків'яни можуть долучитися до прибирання наслідків російського обстрілу в одній зі шкіл
