Лідія Мілько із села Благодатне, що на Золотоніщині, десять років виготовляє різнокольорові хідники. Без гачка і ниток свого життя не уявляє, в'яже щодня, розповіла жінка Суспільному.
Колись пані Лідія працювала кравчинею. Відтоді тканина для неї – спосіб творити і відпочивати. В'яже, розповіла, всюди:
"Я на базарі торгую малиною, ожиною, то там теж сиджу ріжу, в’яжу килимки. Приходить клієнт – відкладаю".
В оселі Лідії Мілько – килимки різних барв та розмірів. Пропасти жінка не дає жодному клаптику. Тканину любить яскраву. Кожен клаптик вплітає, аби своїм кольором доповнював інший.
"Телевізор я не дивлюсь – тільки слухаю. Часом підіймаю голову, подивитися, хто говорить, я їх всіх за прізвищами знаю. Тільки новини дивлюся. А так в’яжу", – розповіла черкащанка.
Килимарка впевнена, що такий аксесуар в народному стилі доповнить будь-який інтер’єр:
"Наприклад, на кухні покласти чотири чи шість таких килимків – скільки в кого стільчиків. І кімнату прикрашає, і приємніше сидіти. Можна в машині покласти, щоб сидіння не стиралися. Біля порогу його покласти теж практично – піднімеш килимок, ніби там пилюка є, а в хаті немає".
Подивитися та дати оцінку роботам пані Лідії приїздила експедиція фахівців обласного центру народної творчості.
Кума майстрині Любов Боровик зазначила: жінка своє хобі любить:
"Це праця клопітка, її просто треба любити. І вона любить цю роботу, робить таку красу із задоволенням".
Сама ж Любов Феліксівна розповіла, що вже має нові творчі задуми.
Повне відео
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Читайте також
- У Черкасах для дітей проводять майстер-класи зі створення ляльок-мотанок
- Замість богослужінь – сіткоплетіння: у черкаській каплиці працюють волонтери
- Допомога з усього світу: як працюють "міжнародні" волонтери у Черкасах
