В інтерв'ю кореспондентці Суспільного Олені Ваховській автор телеграм-каналу "Регіоналіті" житомирянин Ігор Харькін розповів про те, чому варто сміятись під час війни, і про феномен регіональних новин, які й надихнули його на створення свого окремого пабліку.
Ваш канал публікує кумедні новини з регіонів. Як виникла ідея створення такого пабліку?
Мені цікаво зробити те, чого особисто мені не вистачає. Хочеться чогось проукраїнського, смішного. Я подивився і побачив, що такого формату немає і його треба реалізовувати.
До того ж, я прожив своє життя в Житомирі, дивився іноді телеканал "Колосок", і там було багато матеріалу, який мене надихав на створення "Регіоналіті". Пам’ятаю, як чоловік у костюмі бджоли в Гідропарку розповідав про мед. Це було фантастично, це те, що має рухати "Регіоналіті".
Щодо інших регіонів, то була така новина – "По Стиру до Луцька пливе дохла свиня". Це реальний заголовок. До того ж, коли я створював паблік, була ідея, щоб новини були короткі і писались одним реченням. Коли в кав’ярні сидить четверо людей, і одному приходить сповіщення від "Регіоналіті", то він знає, що це точно "вау". І у нас плюс чотири підписники.
Ви згадали про "Колосок". Чи залишилися на каналі Суспільного Житомир новини для вашого пабліку?
Суспільне - це небо і земля у порівнянні з "Колоском". Продакшен, очевидно, що виріс. І коли я шукаю регіональні новини, то скрізь є філії Суспільного.
Звідки Ви прийшли в цю сферу?
Скоріше це було із гумористичної сфери, ніж із журналістської. Взагалі зараз важко сказати, що вважається журналістикою. Бо у кожного є смартфон – кожен журналіст. Ти собі зняв, розповів, що трапилось і чим це відрізняється від іншого сюжету. Це так, за великим рахунком. Я розумію, що це велика робота, там факт-чекінг, перевірка, стандарти.
Ні, в мене немає журналістської освіти. Але в університеті я був небайдужим студентом, якого завжди непокоїла несправедливість. Наприклад, на першому курсі сталась прикра подія: під час пари на моїх одногрупників впала стеля. Я їм кажу, що давайте звернемося хоча б в деканат, хоча б в ректорат, а вони кажуть – та норм. І такі (показує, як чистить плече рукою). Та що – батьки гроші заплатили, хай буде. І я тоді, ще в університеті, створив паблік, де писав про "зашквари" адміністрації університету. Про хабарництво, ремонти, про гуртожиток. Цей канал був самим популярним.
Ви закінчили цей університет?
Так. З великим боєм я його закінчив. Це Національний транспортний університет, я там вивчав будівництво доріг. Я вивчав будівництво доріг в університеті і чотири роки в коледжі. Сім років! І за цей час я знаю визначення дороги. Хочете розкажу?
Розкажіть!
Автомобільна дорога, це складна інженерна споруда, яка створена для безперебійного та безаварійного пропуску автомобільного транспорту. На цьому, в принципі, мої знання про будівництво автомобільних доріг, мостів та аеродромів обмежуються.
Чому Ваш проєкт "вистрелив"?
Новина побудована на стандартній схемі жарту. Тобто початок звичайний, а друга частина – злам. Але в цьому і є суть, адже новина чіпляє, бо вона справжня.
Стосовно інших проєктів?
Проєкт на YouTube. Я бачив багато прикладів, де люди вмикають камеру і читають "Регіоналіті". Я ж хочу робити щось своє, авторське. Хай це буде пов’язане із пабліком, із регіонами, але точно не читати новини. Ми створили проєкт "Села", це такий собі тревел проєкт. Ми зняли пілот, але він ще не вийшов. Багато причин чому. Але ми хотіли відзняти сезон, а не просто вийти з камерою познімати. Це камери, коптери, музика, режисура та сценарій.
Зараз тенденція на український контент. І це правильно. Але я за те, щоб жорстко критикувати український контент. Адже заходиш під відео, і так, воно українською мовою. Але буває так, що це об’єктивно погано, не смішно. А люди всі пишуть в коментарях "Вау, українською мовою", "Класно", "Ставлю лайк за українську". А це неправильно! Має ставитись лайк за те, що це класний контент, а не через те, що українською.
Наш YouTube вже дійшов до того, що ставити авансом лайк за контент українською не варто?
Так! Вже давно.
Читайте також
- "Це був наказ військових" — міський голова Житомира Сергій Сухомлин про спуск води з річки Тетерів.
Більше інтерв'ю на YouTube-каналі Суспільного Житомир:
- "Це треба було зробити" – міський голова Новограда-Волинського про повернення місту історичної назви.
- "Найважливіше в поїздках на фронт – бачити очі наших військових" – волонтерка Тетяна Гарилюк.
- "Ми не мали ні грошей, ні транспорту, але розуміли, що треба допомагати" – волонтер Ігор Андрусенко.
- «Повернуся, коли Маріуполь знову буде українським», – лікар-хірург з Маріуполя Олег Шевченко.
- "Завдяки донорству я познайомився з дружиною" – рекордсмен Житомирщини зі здачі крові Сергій Ващенко.
Читайте головні новини Житомирщини у нашому Telegram, Instagram та Viber
