4 липня на Полтавщині попрощалися із трьома загиблими через обстріл торговельного центру. Тетяну Бригадиренко та Вячеслава Демидова поховали у Кременчуці, а Лілію Нікіфорову – у Полтавському районі.
Біля багатоповерхівки у Кременчуці Людмила Бригадиренко прощається зі своєю донькою. 22-річна Тетяна загинула під час обстрілу торговельного центру 27 червня.
"Шукали-шукали, немає дитини ніде. У п’ятницю нам сказали, що ДНК з хрестика на тільці, бо тільця там немає, там вуглики. Був цілий хрестик. І по хрестику і зубику ми її взнали. І ДНК", - каже мати загиблої Тетяни Бригадиренко Людмила Бригадиренко.
Тетяна була працівницею одного із магазинів косметики.
"Дівчина моя, без двох днів мала бути дружиною. Я готував їй пропозицію на 28 серпня, на її день народження, але не встиг. Найкращою була у всьому. В мене з того моменту всі дні, як стерлись. Останнє, що (згадую – ред.) – я раніше на роботу йшов, то вона мене провела, як завжди, поцілувались і все. А востаннє ми поговорили по телефону, мабуть, години за три до цього (обстрілу – ред.)", - каже хлопець загиблої Ігор Івахненко
Прощалися у Кременчуці і з 23-річним Вячеславом Демидовим. Панахиду влаштували у Свято-Миколаївському соборі ПЦУ.
"Він дуже був порядний, добрий, чуйний. Завжди подавав руку допомоги. Він дуже допоміг моїй доньці у свій час. І я просто знаю його через свою доньку", - каже знайома загиблого Вячеслава Демидова Оксана Шаповаленко.
Вячеслав працював у магазині побутової техніки, на момент вибуху був на роботі.
"Славік навчався у вищому професійному училищі №7 міста Кременчук в групі «Основи програмування». Я навчав їх з першого до третього курсу і добре пам’ятаю. Тому,коли в понеділок звістка надійшла і ми побачили фото тих людей, яких розшукують, я одразу впізнав і зреагував емоційно. Спокійний, сумлінний, доброзичливий, відкритий, чемний і досить позитивна людина. З величезними перспективами", - розповідає викладач загиблого Вячеслава Демидова Михайло Ступка.
Поховали Вячеслава та Тетяну на Свіштовському кладовищі Кременчука.
Іще з однією загиблою через обстріл – Лілією Нікіфоровою – попрощалися у Полтаві. Біля домовини, зокрема, донька та рідні.
Лілії Нікіфоровій було 53 роки. 27 червня вона мала повертатися з Кременчука до Полтави. Біля торговельного центру чекала на маршрутку.
"Вона була біля приміщення, якраз де сильний був цей удар. Лілія Миколаївна, яка виконувала завжди всі показники тривог, завжди ходила в бомбосховище, отак змушена була їхати до чоловіка, передати там щось до Кременчука. І на кілька хвилин не встигла вчасно сісти в маршрутку", - каже колега загиблої Лілії Нікіфорової Олександр Супруненко.
Жінка працювала у Полтавському краєзнавчому музеї.
"Добродушна, щира, привітна. Це людина, яка могла у будь-який момент допомогти. До кінця не можна уявити, що дійсно її немає.Не просто в засвіти відійшла колега, а відійшла близька, щира людина. Завжди активна, енергійна, вона випромінювала життя", - говорить колега загиблої Лілії Нікіфорової Олена Шиян.
Поховали Лілію Нікіфорову у Полтавському районі.
