Доктор наук Сергій Авраменко проростив вцілілі зерна сої, які знайшов у розбомбленому російськими військами селекційному центрі Харківського інституту рослинництва. Науковець каже, що сам не очікував сходів, бо зерна обгоріли.
Атака РФ на українське насіння та науку
Селекційний центр Інституту рослинництва у селищі Елітне у передмісті Харкова потрапив під російські обстріли навесні, розповідає Сергій Авраменко.
"Вікон абсолютно немає, все вибито. Прийшов "руський мир" і все зруйнував, все знищив. Лабораторія селекції сої вся згоріла. Німці собі не дозволяли руйнувати наукові установи. Вони знали, що це все надбання", — порівнює дії російських загарбників з нацистами науковий співробітник Інституту рослинництва ім. Юр’єва.
В селекційному центрі Інституту зберігалися зразки насіння для сівби, у пожежі вони згоріли разом з обладнанням. Насіння сої Сергій знайшов серед попелу.
"Саме у вигорілій вщент лабораторії вдалося знайти декілька дорогоцінних пригорщ насіння сої, яке ми висіяли ось тут", — каже Авраменко.
"Соя зазнала сильного температурного стресу, як мої колеги казали, навряд вона проросте. За температури понад 60 градусів білок руйнується і фактично мало шансів, що проросте щось. Як на війні солдати гинуть для того, що рятувати нас, живих. Так і тут", — говорить науковець.
Як росте врятоване насіння
На ділянці приватного господарства зараз вісім рядків сої. Сергій Авраменко посадив її наприкінці травня.
"Приїхали сюди, тут все було зайнято, скрізь посаджено, десь вже сходи були. Я спитав, де хоч одна вільна ділянка залишилася, сказали, що лише між гарбузами. Зараз трохи підсохло після дощу, то треба поборотися з бур’янами. Гарбузи по один бік, соя по інший. Думаю, виросте і соя, і гарбузи. Соя досить пізньостигла культура і має встигнути не просто зійти, але й дати стиглий врожай", — говорить Сергій Авраменко.
Науковець каже, це буде перший врожай з тієї сої, яка зазнала бомбардувань російської армії.
"Я розумів, що зійде, але не очікував, що так багато. Думав, зійде буквально кілька насінин, і я б вже був щасливий. Близько 25% від того, що я висіяв, зійшло. І зараз густота цієї сої приблизно така, яка і має бути у виробництві. Технологія максимально наближена до умов виробництва, ми економимо паливо-мастильні матеріали, через те що в Україні дефіцит", — каже Авраменко.
Врожай, який науковець збере цього року з врятованого насіння, стане посадковим матеріалом на наступний рік.
"Пройдемося по цих рядочках та оберемо найпродуктивніші рослини, тобто де утворилася найбільша кількість бобів. Будемо спостерігати процес вегетації та з кожної рослини окремо робитимемо вимолот. Визначимо з яких рослин найбільша маса насінин, і саме з тих рослин ми будемо у подальшому їх висівати для того, щоб одержати новий матеріал для майбутнього сорту", — каже Авраменко.
У пошуках назви
Сергій Авраменко в Інституті до війни займався сортовипробуванням та розробкою технології, щоб з'ясувати, чи придатний сорт для вирощування в Україні.
"Наш Інститут рослинництва імені Юр’єва — це найбільша рослинницька та селекційна установа України. Інститут займається селекцією 14 сільськогосподарських культур. Я не селекціонер і сам сорти не створював, тому зараз у мене є нагода перші сорти такі створити в таких незапланованих умовах. Але я розробляв технології вирощування, і я добре розуміюся, які сорти варті уваги, які ні", — каже науковець.
Як назве майбутній сорт із врятованої сої, Сергій Авраменко ще не вирішив.
"Різні назви у голові крутяться. Можливо, "Українська вогнетривка". Хотілося б, щоб назва у цієї сої була особлива, яка б символізувала її походження, її народження в таких воєнних умовах", — говорить науковий співробітник Інституту рослинництва ім. Юр’єва.
Зібрати врожай сої Авраменко планує у вересні.
Читайте також
"Супротив, молитва, роздуми": у Харкові презентували виставу про підлітків під час війни
