"Жити зараз". Психологиня з Харкова — про ментальне здоров'я під час війни

"Жити зараз". Психологиня з Харкова — про ментальне здоров'я під час війни

"Жити зараз". Психологиня з Харкова — про ментальне здоров'я під час війни
Харків, травень 2022. Фото: Дар’я Слободенюк/Суспільне

За час повномасштабного вторгнення РФ в Україну збільшилася кількість людей, які звертаються за психологічною допомогою.

Про це "Українському радіо Харків" розказала психологиня Наталія Крамар.

За її словами, через воєнні дії люди відчувають більший стрес, хоч проблеми, з якими звертаються, ті самі, що були й до війни, але стали "яскравіше виражені".

"Проявляються, тому що люди відчувають більший стрес, більшу тривогу. Ще люди переймаються через можливі втрати. Наприклад, стосовно родичів, про яких нічого не знають. Наразі збільшився попит на психологічну підтримку. До повномасштабного вторгнення люди користувалися нею, але не так активно. Зараз працюємо в режимі нон-стоп", — каже Крамар.

Тривоги та панічні атаки

Психологиня каже, через війну збільшилася кількість людей, які бояться виходити на вулицю та спати, мають через це панічні атаки.

"Що стосується дітей – це теж дуже сумна ситуація, коли один з батьків разом з дитиною тривожний, дитина відчуває тривогу від того, що чує, і відчуває тривогу від того, що тривожні його батьки. Турботу й безпеку дитина очікує від дорослих, які перебувають поруч", — говорить Наталія Крамар.

Читайте також: "Розумів, що буде нервовий зрив": житель Харкова про психологічну допомогу під час війни

Завдання психологів під час війни

За її словами, у Харкові наразі складно проводити довгу терапію.

"Завдання харківських психологів, які працюють з людьми, які перебувають у місті, зокрема, з окупованих територій, — надавати кризову підтримку. Збирати, соціалізувати, давати можливість людині орієнтуватися в тих обставинах, в яких вона опинилася. Спочатку опікуватися своїм побутом, які першочергові потреби вона має, прийняти реальність, яка є на сьогодні", — каже Крамар.

Як підтримувати себе

Психологиня радить шукати ресурси у спогадах та спілкуванні.

"В якій би ситуації не перебувала людина, у неї завжди є якісь моменти, які можуть її підтримати. Чи це люди, з якими можна довірливо поспілкуватися, чи робота, хобі, фізична праця, прогулянка до певного місця. У кожного є такі ресурсні місця. Можна згадати хороші моменти свого життя, що по-справжньому радувало, приносило надію, позитивні емоції", — говорить Наталія Крамар.

"Планувати своє життя — ознака дорослості, але в цій ситуації це робити неможливо. Людині потрібно займатися тим, що вона може робити сьогодні, просто зараз, жити зараз: вчитися, не припиняти фізичну активність. Приклад: коли заєць зустрічає в лісі вовка, він починає активно від нього тікати. Тобто фізична активність дає можливість організму всі виплески адреналіну пропрацювати. Якщо людина сидить на місці, не спілкується, то стрес накопичується. Потім це впливає на фізичне й психологічне здоров'я. Може дійти до такого, що й медикаментозно доведеться виводити людину з цього стану", — говорить психологиня.

Емоційні рішення

Наталія Крамар зауважує, що за час повномасштабного вторгнення РФ в Україну у людей почалися проблеми в стосунках.

"Дуже багато спроб розлучитися. Порада — не робити активних рухів, допоки це емоційне рішення. Це стосується всіх життєво важливих рішень, які навалилися на людину. Дуже багато було випадків: "їхати не їхати". Це одне з нагальних питань. Іноді люди виїжджали невідомо куди. Були випадки, коли виїхали, доїхали до певного моменту і починають повертатися, тому що коли виїхав, емоція минула, а ти розумієш, що чогось не взяв, або в тебе нічого з собою немає, або щось забув, починаєш усвідомлювати й повертатися", — говорить психологиня.

"Коли є ситуація, коли потрібно ухвалити життєво важливе питання, приділіть цьому якийсь час і не треба "жувати жуйку" — їхати чи не їхати: якщо в людини є емоція й немає відповіді на запитання, це значить просто не вистачає інформації. Зараз дуже важливе критичне раціональне мислення, бо багато емоційної інформації й людина не встигає осмислювати. Треба отримувати інформацію з офіційних джерел і бажано з різних офіційних джерел. Зі слів людей ухвалювати рішення не раджу", — говорить Крамар.

Коли звертатися до психолога

"Ознаки того, що людині варто звернутися до психолога: неможливість сконцентруватися на якомусь завданні, відсутність нормального сну, стан постійної втоми, безпричинна тривожність, напади страху без причини. Моя порада — просто виговорюватися. Це як фізична робота. Це така ж чистка себе, як зранку зуби почистити. Наші думки теж треба періодично провітрювати й відмовлятися від зайвого", — каже Наталія Крамар.

Читайте також

Як вимушеним переселенцям адаптуватись закордоном і чому корисно плакати — пояснює психолог

Чи варто переконувати російських родичів, якщо вони не вірять у війну — коментар психолога

Параноїдальні думки та тривожність: як сучасна війна впливає на психічний стан цивільних

Синдром вцілілого. Коли потрібна допомога психолога

Бийся, тікай або завмри. Як життя в умовах війни впливає на психоемоційну стабільність людини

"Через напад РФ вплив на психічне здоров’я буде спостерігатися протягом десятиліть" — голова Бюро ВООЗ в Україні

На початок