Дідусю перев’язувала поранену ногу, мамі затискала рану на голові. У 15 років Діані з села Киїнка довелося пережити обстріл власного будинку та смерть мами. Про ці події їй досі нагадує уламок від граду у власному тілі.
Перед відступом, 30 березня, російські війська обстріляли Киїнку з градів. Два снаряди полетіли у двір, де жила Діана Ширай з мамою й дідусем.
Уламки травмували маму Діани та дідуся.
"Жодних звуків, просто в один момент ми опинилися всі на підлозі. Я бачила, що дідусь лежить, він живий, він зі мною розмовляє, а мама лежить і нічого не говорить, вона лежала головою вниз, в неї взуття позлітало", – розповідає Діана Ширай.
Дівчина швидко зорієнтувалася: перев’язала ногу дідусю, мамі затисла рану на голові. Та почала викликати швидку. Обстріли продовжувались. Медики в цей час не могли доїхати до поранених. Діана набрала номер сусіда.
Олег в цей час був у Чернігові, за дев'ять кілометрів від Киїнки. Тим часом Діана самотужки виштовхала автівку – на подвір’ї будинку розгорілася пожежа.
Сусід Олег разом з сином приїхали за 25 хвилин. Діану з мамою поклали в машину Олега, дідуся на іншій машині повіз його син.
"В неї дуже багато крові з голови текло. Я тримала її за голову, вона лежала в мене на ногах, вона ще ногами ворушила, піднімала ноги й просила, щоб я не кричала. Я постійно з нею розмовляла, просила, щоб вона жила, говорила, що вона у мене одна. Вона говорила, що все буде добре", – пригадує дівчина.
Мама Діани померла в лікарні. Тільки в медичному закладі дівчина зрозуміла, що й сама поранена. Уламок потрапив в праве плече. Він і досі там.
"Зараз там великий уламок, який розташований в товщині м’язів, над входом в грудну клітку. Це таке непросте розташування самого уламка. Це велика об’ємна операція, ми повинні зважувати за і проти. Оперативне втручання може бути більш важким, ніж саме розташування уламка. Ми будемо слідкувати за перебігом", – говорить дитячий хірург Олександр Риженко.
Діана завжди на зв’язку із психологинею Світланою Ющенко. Вчиться жити без мами.
"Вона була подругою, ми з нею завжди були разом, щодня. Я завжди чекала її після роботи, і ми їздили кудись гуляти, ми не любили сидіти вдома, ми любили подорожувати. Я все хочу їй розказати, я не вірю, що її нема, мені здається, що вона у відрядженні або кудись поїхала".
Діана закінчує перший курс коледжу. Мріє стати адвокаткою, як мама.
"Вона приносила справи, ми з нею їх дивилися, вона розповідала. Певно вона мене змотивувала. Вона говорила, що ти будеш ще краще ніж я, я хочу бути адвокатом як вона, просто бути її продовженням".
Діана намагається цінувати кожну хвилину життя та радіє новій кішці. Улюблена британська висловуха Бусінка теж загинула в день трагедії.
Зараз Діана із нетерпінням чекає, коли дідусь повернеться додому з лікування у Києві. І вони знову разом проводитимуть час у цьому казковому будиночку, який дідусь побудував власними руками для своєї онучки.
Читайте також:
"Голими руками дістала з грудей кулю": жителі окупованого Льгову врятували жінку
