Майже дві тисячі домоволодінь і квартир в Охтирці зруйнували російські снаряди та ракети з бомбами, повністю знищена Охтирська ТЕЦ. Зараз в місті ведеться обстеження та актування руйнувань для подальшого відновлення. Міський голова Охтирки Павло Кузьменко в інтерв`ю Суспільному розповів про плани відбудови міста.
— Наскільки вже обстежено все місто і який обсяг руйнувань зафіксовано?
— На сьогодні в Охтирці зареєстровано понад 1800 приватних домоволодінь і квартир, це тільки ті пошкодження, де є фізичні руйнування від вибухової хвилі, або пряме руйнування від снарядів, але є ще багато пошкоджень від холоду, де розірвано трубопроводи, батареї в будинках.
По відсотках обстеження, на сьогодні вже виготовлено близько 900 актів обстежень. Ще, на жаль, умови змінюються постійно і це близько 48% від усіх зруйнованих приватних домоволодінь. Але ми не враховуємо, що ще є руйнування підприємств по яких на сьогодні ще немає алгоритму обстежень. По об'єктах приватного господарювання механізм не випрацювано.
— І інфраструктурні об’єкти, найперше, я думаю, це ТЕЦ?
— Найперше це Охтирська ТЕЦ яка була зруйнована 3 березня. Це єдиний об’єкт, який надавав централізоване теплопостачання, близько 20 000 мешканців користувалися послугою ТЕЦ.
Також у нас були зруйновані водогони, центральний каналізаційний колектор, були руйнування багатьох газогонів. Дякуючи усім по різним напрямкам водогони відновлено уже майже на 100%, газогони також відновлено 100%-во, деякі каналізаційні колектори також відновлені.
Найбільше руйнування в одному з куточків нашого міста — там , поки що зроблено тимчасове відновлення і готуємося до більш якісного проведення робіт. Декларувалося майже 2 місяці тому, що виділено на Сумську область 250 мільйонів. Певні інфраструктурні об’єкти на себе взяла відповідальність відновити обласна державна адміністрація.
— Із цих 250 мільйонів який обсяг фінансів буде спрямовано саме на об’єкти в Охтирці?
— Цими фінансами може розпоряджатися тільки Обласна військова адміністрація, вона розподілила ці кошти по департаментах, і на департамент житлово-комунального господарства понад 70 мільйонів. Я думаю, що значна частина цих коштів буде саме на Охтирський район. На Тростянець і на Охтирку. А яка сума, кінцеві результати можуть бути вже тільки після кінцевих висновків, після кошторисів.
— Є інформація від військової адміністрації, що "НАК Нафтогаз" береться фінансувати в обсязі 150 мільйонів гривень відновлення роботи Охтирської ТЕЦ.
— Я не хочу взагалі обговорювати будь-які плани. Оскільки нас із вами будуть дивитися і наші вороги і чим менше вони знають наші плани, тим менше вони готують свої плани. ТЕЦ буде відновлена і вона буде працювати і надавати свою послугу. А коли це буде, де вона буде стояти, в якому режимі вона буде працювати до перемоги, я б не хотів би про це говорити.
— Тобто ви вважаєте що до опалювального сезону встигнете і все буде нормально?
— Це не я вважаю, я в цьому не сумніваюся. Це є доручення і Міністра розвитку громад, це на контролі у голови обласної військової адміністрації Дмитра Живицього. Можливо, у нас буде навіть кілька джерел теплопостачання, і все буде добре. На сьогодні перше завдання — це перемога.
— Окрім ТЕЦ які ще об’єкти інфраструктури підлягають відновленню?
— У нас зруйновано кілька садочків на сьогодні. А найголовніше — зруйноване житло, а люди повертаються. Якщо на час активних бойових дій у нас було близько 20 000 мешканців, до війни 48 000, то на сьогодні вже понад 30 000 мешканців в Охтирці. Місто так сформувалося що 50% живе у приватних домоволодіннях, а 50% у багатоповерхівках. Тому найбільша проблема — це відновити всю внутрішньо будинкову структуру і закрити всі будинки, оскільки багато вибито вікон та дверей.
— Як щодо лікарні?
— Лікарня працює, лікарня не зупинялася навіть на 1 хвилину, вона надає допомогу і пораненим, і мирним мешканцям і працює зараз у звичайному режимі.
— Я так розумію, що зараз ви готуєтесь не тільки до опалювального сезону, це найголовніша проблема, звичайно, але і до початку навчального року?
— По навчанню сьогодні є також певні розпорядження Кабінету міністрів, певні роз’яснення Міністерства освіти, що кожна громада особисто приймає рішення. Звичайно, це не повинні бути якісь не обдумані рішення, але на мою думку поки війна, навчання повинно бути онлайн. Адже на себе ніхто не візьме таку відповідальність, щоб збирати у навчальних закладах усіх дітей.
Читайте також: Як вчитель музики став спецкором та які події переживав з Охтиркою: історія Максима Науменка.
— Багато людей повертається зараз? Ведеться якийсь облік?
— Облік дуже важко вести, оскільки, багато сайтів на сьогодні не працюють і закрита ця інформація. Люди приїжджають кожного дня, приїжджає багато. Хтось тимчасово, на день, а потом виїжджає у найближчі села, де можна мешкати. Хтось уже переселяється і облаштовує своє житло, навіть те, яке було частково зруйноване.
На жаль, є певні проблеми по обстеженню житла, не вистачає фахівців, — їх немає в місті, їх декілька осіб на Сумську область. А на кожен акт потрібен експерт, який би зробив свій висновок і потім почали б готувати кошторисну документацію по відновленню, по відбудові кожного помешкання. На сьогодні частину роботи, і частину зобов’язань взяла на себе ОВА, управління капітального будівництва, управління ЖКГ і в деяких будинках навіть почали вставляти вже вікна. Це відповідно до тих коштів, які були задекларовані — 250 млн на відбудову Сумської області.
— Чи є інші джерела фінансування відновлення міста?
— Найпотужніше джерело фінансування — іноземні донори. Такі організації як ООН, Червоний хрест. Вони найбільше підставили плече з перших днів, як тільки стало можливим доїхати до Охтирки. Вони дають і матраци, і плівку, і брезенти і багато іншого. Саме такі організації із міжнародною підтримкою, чи з міжнародним корінням, на сьогодні працюють досить гарно. Ще нам сильно підставив плече Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. Вони надали багато оргтехніки, надали іншу техніку, на яку ми не могли навіть сподіватися. Це три трактори, два із них погрузчики досить потужні, екскаватор, два пасажирських автобуси. А оргтехніки на досить значну суму, бо наша вся була знищена. Також зараз будівельні матеріали вони нам надають — кровельні матеріали, дерев’яні бруси.
— Чи надають закордонні донори технологічну допомогу — як, наприклад, відновити опалення в місті Охтирка?
— Я казав, що не хочу обговорювати питання по централізованому теплопостачанню. Але дійсно досить серйозні національні акціонерні компанії, не буду озвучувати, які, але вони вже зафрахтували частину обладнання того, яке буде надавати нам тепло в місто Охтирка. І я думаю, що ті країни, які співпрацюють з цими національними компаніями знають, що це буде для Охтирки.
— Ви сказали, що поки що немає механізму обрахунку збитків, завданих об’єктам приватного господарювання. Як наповнюється бюджет Охтирки і як можна допомогти підприємцям?
— У нас є певні програми по підтримці тих підприємців і приватних осіб, які надавали допомогу під час активних бойових дій і яким були завдані певні збитки. Є програма через міську раду, з місцевого бюджету ми будемо допомагати. На сьогодні гроші у місцевому бюджеті ще трохи є. Але до кінця року прораховується різке падіння економіки і відділ економіки вже порахував, що буде від’ємне сальдо до близько 40 мільйонів для місцевого бюджету.
Читайте також: "2063 зруйнованих об'єктів". Олег Клименчуков про відновлення Сумщини.
— Яка кількість підприємців була зареєстрована в місті і скільки з них припинили свою діяльність?
— Не можу сказати. Такої саме статистичної цифри не обраховано на сьогодні.
— І стосовно допомоги із бюджету 10 000 грн на встановлення індивідуального опалення, чи вже запущено цю програму?
— Цю програму ми вже почали, ми вже її опрацювали. І було прийняте рішення 375 домогосподарств, квартир, і одноповерхових будинків відімкнути від центрального теплопостачання
— Це оптимальна цифра чи буде ще?
— Думаю, що буде, але не багато, оскільки якщо нам вдасться все-таки поставити закордонні технології по теплопостачанню, воно буде централізоване. Індивідуальне ж завжди буде дорожче, ніж централізоване.
— Тобто оптимально це оці майже 400 домогосподарств?
— Але є певні чинники, які роблять теплопостачання дорожчим. Це тепловтрата, якої у приватному домогосподарстві немає, втрата майже до 30%. Якщо порахувати, що кожному приватному домогосподарству додати ще +30%, то вони вийдуть навіть на нерівні умови. Майже 400 осіб, це ті одноповерхові будиночки до яких ідуть серйозні тепломережі, саме ті, які спричиняють значний відсоток тепловтрати. А перевівши ці домогосподарства на індивідуальне опалення, ми знизимо відсоток тепловтрати і ці домогосподарства отримають якіснішу послугу приватного тепла.
— Міська рада зараз зруйнована, де ви зараз базуєтеся? Якщо про це можна говорити, і чи є плани стосовно переїзду, відновлення?
— Для того, щоб відновити це приміщення потрібна досить значна сума, я думаю не менше 50 млн грн по сьогоднішнім цінам. Таких коштів у нас найближчі 2-3 роки не буде. Зараз ми базуємося в одній із комунальних установ, де ми підписали договір суборенди. Місце я вказувати не буду, бо мешканці Охтирки в деяких моментах трошки бояться розголосу. Чи буде саме тут міська рада, чи буде в якомусь іншому місці, життя покаже.
— Ми з вами говорили про те, що можливо цей об’єкт буде законсервовано як музейний об’єкт...
— Ні, я б не робив би його законсервованим об’єктом, а робив би на його фоні певні локації, де було б можна випити і чашечку кави. Все-таки це історія… сумна, але це все-таки вже наша історія. Це історія, яка залишиться не тільки з нами, а й з нашими онуками і правнуками. Що Охтирка місто героїв! Я не говорю що Охтирка — місто герой. Саме те, що люди об’єдналися, вони стали одномоментно всі героями.
— Чого сьогодні найбільше не вистачає Охтирці?
— Єдності, ППО і перемоги, це дійсно так. Єдність у нас була під час активної фази війни. Коли були бойові дії протягом місяця, то єдність охтирчан була несамовитою, усі об’єдналися в один живий організм: підприємці, мешканці, військові, ТРО, медики. Усі об’єдналися. Сьогодні цього не вистачає.
Авторка — Оксана Кириленко
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
