На Буковині родина волонтерів допомагає вимушеним переселенцям та військовим від початку повномасштабного вторгнення. Спочатку мати Віра Білецька надавала прихисток переселенцям у власному ресторані, зараз їздить до Румунії по гуманітарну допомогу. Донька співпрацює з міжнародними донорами, син — возить гуманітарну допомогу у зони бойових дій.
На початку повномасштабного вторгнення у залі родинного ресторану сім'я облаштувала 10 місць для вимушених переселенців. Згодом більшу частину столів із бенкетного залу довелось винести, адже людей, які потребували прихистку, більшало. Спочатку місця для нічлігу облаштовували з крісел, потім на підлогу почали стелити матраци.
"Ми приймали усіх. За ніч могло бути семеро собак та п'ять котів. Так всі разом і спали", — розповіла мати Віра Білецька.
Згодом Віра почала їздити в Румунію по гуманітарну допомогу для військових та цивільних. Для цього їй довелось навчитись кермувати мікроавтобусом, за який раніше не сідала. Допомогу з румунських складів жінка вантажить власноруч. Таких поїздок на початку вторгнення робила двічі на день.
Допомагають родині волонтерів міжнародні донори, з якими налагоджує зв'язок дочка Аліна. Вантажі з гуманітарною допомогою надходять з Румунії та Іспанії.
Допомогу, яку Віра привозить з Румунії, син Юрій везе військовим на Схід. У перші три місяці сім'я здійснювала до десяти рейсів на тиждень. Допомагали бійцям у Донецькому та Харківському регіонах.
"Спочатку це був Київський напрямок, а потім хлопці все далі-далі їхали. Коли з’явився Харків та Донецьк, то ми могли здійснювати тільки два рейси на тиждень, бо одна поїздка займала 3-3.5 дні", — розповіла Аліна Білецька.
З часом кількість гуманітарної допомоги для військових зменшилась. Аліна розповідає, іноземні партнери тепер більше опікуються цивільними, які постраждали внаслідок війни.
"Люди в сльозах, виплакувалися, розказували, ділилися своїми стражданнями. Було важко і страшно. Люди боялися вийти з будинків. Ми ходили по квартирах, ходили по будинках. Заходили до них", — розповів Юрій Білецький.
Так Юрій описує свої спогади про Київщину, куди віз гуманітарну допомогу. У перший день повномасштабної війни Юрій записався до лав територіальної оборони, також у дружинники. Поки у місті діяли блокпости – був там. Пізніше чоловік почав возити переселенців до кордону з Румунією, згодом – почав розвозити гуманітарну допомогу.
Зараз чоловік планує поїздку на Схід. Там військові потребують холодильників для їжі. Поїздки туди складні, адже волонтерам доводиться їхати сільськими дорогами, полями та лісами, аби не потрапити у поле зору російських військових.
Читайте також
Громада на Буковині за чотири дні зібрала гроші на бензовоз для ЗСУ
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
