Через ракетні удари російських військ по нафтобазах пальне на територію України змушені завозити "з коліс", логістичні маршрути розтягнутися на тисячі кілометрів, а обсяги поставок скоротилися у десять разів. Крім того, лише десять відсотків українських бензовозів можуть їздити по бензин та дизпаливо до країн Євросоюзу.
Усе це впливає на вартість пального, а сприяє чергам на АЗС, розповів у інтерв'ю Суспільному комерційний директор мережі АЗС Олег Хомич.
Чому виник дефіцит пального на Рівненщині?
Основна причина дефіцит пального — те, що сталося 24 лютого, почалася війна. РФ порушила всі логістичні зв'язки, які були до цього напрацьовані більше 20 років. І ринок нафтопродуктів в Україні почав залежати від джерел постачання, які ідуть лише з Європи.
Тобто раніше нафтопродукти завозилися з Білорусі та Росії?
Не зовсім так, через Білорусь йшов транзит. Наприклад, у нашої мережі є прямий контракт з "Арленом". Але там йшли поставки по залізниці через Білорусь. Відповідно, зараз цих поставок через Білорусь не відбувається і ми вимушені, як мережа, їздити в Прибалтику бензовозами і брати пальне звідти. Рейс бензовоза займає 5-7 днів. Тому поставки пального бензовозами дуже проблематичні, дуже дорогі, і дуже довгі по часу.
У нас були ще контракти з румунськими виробниками палива і частково були поставки пального через Закарпаття, цей ланцюжок залишився. Але на 80% все змінилося. Сьогодні, наприклад, три машини по 30 кубів з Молдови, дві машини іде з Болгарії, одна машина йде з Польщі і ще дві машини з Прибалтики. На цей ланцюжок поставок потрібно дуже багато бензовозів.
Як це впливає на роботу вашої мережі конкретно?
Взагалі продуктозабезпечення дуже просте було. У нас є нафтобаза на 5 400 тонн, яка заходиться біля Рівного за 10 кілометрів. Ми могли за день постачати на Рівне 400 кубів пального. На сьогодні ми постачаємо 30 кубів, тому що логістично один бензовоз може п'ять разів проїхати з нафтобази 10 км, ніж один, який їде 1200 км в один бік.
Тобто можна сказати, що рівень поставок, у порівнянні з довоєнним часом, у 10 разів скоротився?
Якщо до воєнного часу у нас було залишків, яких вистачало на два тижні роботи мережі, то зараз ми праюємо з коліс і фактично все з бензовозів іде на заправочну станцію, і зразу іде в продаж. Крім критичної інфраструктури, на яку розпорядження дає військова адміністрація, залишків не тримаємо. Ми продаємо все людям в роздріб. Реалізація пального, якщо воно є на станції, то його вистачає на 4-5 годин, якщо оплата іде готівкою.
Зараз наші бензовози стоять на українській території, але там величезна черга, по 60 машин стоїть на переливі. То румунський нафтопродукт, який заходить на територію України по вузькій колії. Але перелив нафтопродуктів з залізничних в автоцистерни — це робиться все на ходу і з дуже великими чергами. Простої бензовозів, це, щоб ви розуміли, 4-5 днів треба стояти, щоб перелити з залізничної в автоцистерну. Зараз все робиться на ходу.
Чому так сильно зросли ціни? Розумію, що все, що ви сказали раніше — цей процес взаємопов'язаний, але цікавить ваша думка.
Є затрати на логістику. Є затрати, які ми платимо за кордоном. Дуже добре, що держава знизила навантаження податкове на нафтопродукти, це стримало великий ріст ціни. У кожного є свої джерела постачання, своя логістика і свої втрати. У когось затрати вищі, у когось нижчі. На сьогоднішній день зберігається на рівні доступ до державного ресурсу, наприклад, автогаз. Відомий факт, що одна з компаній має доступ до дешевого газу, в два рази дешевше його купує. Інші компанії доступу такого не мають. Тому і ціни абсолютно різні.
Відносно ціни, чому така висока. Тому що у когось логістика менша, у когось логістика більша, хтось має свої бензовози, у когось немає. Наприклад, для розуміння, якщо ви зайдете на сайт пошуку бензовозів, раніше ціна була 1 500 євро за один рейс, а зараз 7 000 євро за один рейс. А це 20 тонн пального.
Такий ріст на послуги з перевезення — це спекуляція?
Справа в тому, що той парк бензовозів, який є в Україні, він не виїзний у країни Європи, по різним причинам. Із цих бензовозів, що у нас є, тільки 10% може виїхати в Європу. В Європі є ринок перевезень. Відповідно, якщо попит в Україну росте, піднімаються ціни в Європі на надання транзитних послуг. Європа ніколи не возила нафтопродукти з заходу на схід, завжди було навпаки. Відповідно, нафтопродуктопроводи, логістика, всі речі направлені в інший бік постачання.
Кожна компанія вирішує це питання по-своєму. Ми ідемо шляхом закупки нового обладнання, але на це піде 2-3 місяці. Наприклад, на автоцистерни з Європи замовлення не беруть уже до жовтня місяця. Декілька виготовлених цистерн в Туреччині, через місяць будемо забирати. І на це все треба час.
Якщо говорити у відсотковому співвідношенні, найбільше здорожчав газ. Колись це був найдешевший спосіб заправитись, зараз він суттєво здорожчав.
Щоб ви розуміли, дуже багато є міфів на ринку нафтопродуктів. Автогаз — це суміш пропан-бутан. Було виробництво пропан-бутану як суміші — це в основному імпорт. Наш внутрішній газ був на побутові потреби. І доступ до цього автогазу мала дуже обмежена кількість гравців ринку. Ми тільки продаємо автогаз, ми ніколи не продавали побутовий газ. Відповідно, той автогаз, який йшов до нас з Казахстану, з Прибалтики, він майже не йде як такий. З Прибалтики його дуже мало, попит росте — росте ціна на газ. Ті фірми, які мали доступ до українського дешевого газу, вони і зараз можуть продавати його дешевше.
Настільки виросла ціна, тому що бензина не стало як такого, альтернатива бензину — це газ, відповідно, попит на газ є. Чому я кажу міфів багато, тому що найдешевший газ — метан, який добуваєтсья з землі. Він має коштувати в чотири рази дешевше за автогаз, бо цей автогаз — це джерело переробки і нафтопродуктів. А метан — він дуже дешевий, але остання ціна метану в Рівному була 68 грн за літру. Це повнйи нонсенс і я не розумію, чому така ціна на газ по 68 грн, нікого не здивувала. Хоча це екологічно чистий, дешевий в транспортуванні, супер паливо. Але, на превеликий жаль, навіть державна колонка закрита, не розумію, чому так.
Навіть ви причини цього не знаєте?
Уявлення не маю. Нема, не торгують, а чому така ціна — це взагалі диву даєшся, як метан може коштувати 68 грн.
Може бути причина у високому попиті? Чи спекуляції?
Це все зводиться до непрозорості ринку газу як такого в Україні взагалі. Скільки добуває газу Україна, який баланс газу, де він дівається... Чому така ціна? Для мене навіть це незбагненні речі.
Чому ми бачимо різні ціни на пальне в різних мережах заправних станцій? Ви сказали логістика, наявність власних бензовозів, тим не менш, їдеш по місту, 95 бензин може коштувати в різниці до 10 грн в різних мережах.
Може і до 20 грн. Тому що кожна компанія має свій ресурс, десь цей ресурс купується дешевше, десь дорожче. Оскільки є дефіцит нафтопродуктів, звичайно, що коли компанія велика, яка має мільярдні кредити і багато компаній, так звані національні мережі, вони можуть купити більшу партію і мати дешевший ресурс.
Ми як локальна мережа, ми купуємо невеликими партіями, і той ресурс, який є залишковий... В Європі у вільному продажі такого ресурсу немає, бо Європа теж не мала можливості продавати такий величезний об'єм. Та сама Польща, у них фізично немає, і вони теж до такого попиту зі сторони України не готові. Різні джерела постачання, різна собівартість пального, тому різниця може бути 10-15 грн. На сьогодні на дрібногуртовому ринку, якщо є дизель, ми його купляємо на 63 грн за літру, щоб в продажі було якесь пальне. Тому дешевшого в Україні пального дизельного немає.
Від чого залежить вартість пального, роздрібна ціна? Які складові туди входять?
Найбільше складова — це собівартість пального, за яку ти купив. Друга складова — це доставка. Якщо ми возили 10 км від Рівного, то найближча точка поставки зараз — це 400 км від Рівного. Зараз ми платимо працівникам, податки треба платити, експлуатація всієї цієї мережі також потребує певних коштів. Тому у кожної компанії є свої складові, але наші складові ось такі.
Чи у всіх регіонах України така ситуація?
Краще в тих областях, де до 100 км від кордону, де бензовоз може швидше повернутись. Чим далі від кордону — тим гірша ситуація. Ми на сьогоднішній день як мережа АЗС маємо в продажі дизельне пальне майже на всіх станціях, і автогаз є. 95 пального дуже мало, і продається тільки на 10% нашої мережі.
Як може розвиватись ситуація на ринку пального в осяжній перспективі?
При сталій ситуації, якщо не буде вторгнення білорусів, якщо буде курс долара, як зараз, якщо не будуть підвищенні податки, то ціна на нафтопродукти буде, по-перше, знижуватись, бо буде насичення ринку. Нафтопродукт з'явиться, він буде. Хочу відмітити роботу митниці, настільки чудово праює. Не думав, що вона так може праювати: комфортно, гарно, без черг. Якщо не буде оцих перепон державних, пов’язаних з перевантажнням бензовозів і певних моментів паперового характеру, то буде все нормально.
Днями була заява Держприкордонслужби про пріоритетність бензовозів із країн ЄС, без черг пропускати. На вашу думку, це вже має вплив?
Це праює, Держприкордонслужба взагалі чудово праює. Ніяких нарікань немає, вони тільки допомагають. І Державна митна служба праює прекрасно.
Нафтограз наприкінці травня анонсував створення державної мережі АЗС. Чи може поява держави на цьому ринку знизити ціни, і як вона вплине на ринок, на вашу думку?
Держава може управляти своїм майном через якісь структури. Якщо у них буде ресурс, вони можуть продавати цей ресурс при будь-якій ціні. Це їхнє питання — джерело походження ресурса, вартість ресурса. Дай Боже, щоб так у них вийшло. За останніх 20 років я не бачив жодного прикладу ефективного управління державним майном. Наприклад, Прикарпатзахідтранс — трубопровід, який знаходиться в місті Рівному, він до цих пір у власності Російської федерації. Ми маємо війну, ми маємо сухий трубопровід, який би з Європи качав дизельне пальне. І ми маємо в Рівному, і це держава, і немає прокачок цей трубопровід.
Тобто ви не вірите, що якщо це станеться, то це покращить ситуацію?
Я вірю. Якщо це станеться — це буде супер, буде мережа державних заправок. Буде якась ціна, яку хоче бачити держава, це буде прекрасно. Якщо це станеться, то це однозначно покращить ситуацію.
Після почаку війни Верховна рада скасувала акциз на пальне і більш ніж вдвічі зменшила ставку ПДВ. Як це вплинуло на ситуаію?
Це один з міфів на ринку нафтопродуктів. Акциз не скасували, ставка акизу — нуль. Акциз не відмінили, у нас в компанії три людини займаються акизним обліком. Акциз скасували, але рівноміри, які стоять у кожному резервуарі, по ним ми здаємо накладні кожен день. Облік акцизний нікуди не дівся, просто зроблена нульова ставка по акцизу, а це зовсім різні речі. На ціну це впливає теж сильно. На облік — це дуже складний технологічний, ресурснозатратний проес.
Якщо б акциз скасували і зняли б акцизний облік — це було би прекрасно. Але щось одне зробили, а інше залишили у повному об’ємі і це дуже проблематичні речі. Але обнулення акцизу і зменшення ПДВ — це дуже правильний крок, і я вважаю, що це взагалі один із тих важелів впливу держави на ціну. Завжди 7% ПДВ було дуже проблематичним податком в Україні. Якби його не було — було б взагалі ідеально.
17 травня уряд вирішив призупинити державне регулювання цін на пальне. Чи відчули підприємці мережі АЗС, що якось вільніше стало дихати? Чи можна продавати вигідніше для себе?
Попросила влада, щоб ми відкрили торгівлю. Ми відкрили торгівлю на всій мережі АЗС. Через два дні до нас прийшла перевірка по цінам. Ціна не регулюється, адже є очікувана ціна на рівні 58 грн за дизель, 52 грн за 95-й, хоча таких цін в природі не існує. Тому з однієї сторони є відміна ціни, а з іншої — є перевірка, яка і на сьогоднішній день продовжена.
Але ви кажете, що закупляєте дизельне паливо гуртом по 63 грн. Ті мережі, які продають вроздріб по 57-58, вони собі в збиток продають?
Ні, я думаю, це точно не в збиток. Такі мережі мають певний ресурс, зокрема, було на сайті президента заявлено, що буде продано з держрезерву 70 тисяч тонн. Можливо, вони звідти брали той ресурс, але мені про це невідомо. Але ви можете певний час продавати в збиток, так як ми це робили, але все це закінчиться дуже плачевно, бо це кредити, відсотки по кредитам. Може бути забране майно. Чудес не буває, за чудо хтось має заплатити. Можливо, що ціна на дизель буде 50, якщо буде нормальне джерело постачання з Європи, нормальний рух транспорту, нормальні бензовози. Все можливо.
Ваша компанія зараз отримує прибутки від того, що продає пальне? Чи у порівнянні з довоєнними часами щось змінилось?
Коли були нижчі ціни і стабільні поставки — то був прибуток. Якщо ми говоримо про ситуацію на червень місяць, за прибутки взагалі не йде мова. Аби вистачило коштів на зарплати і на податки. За якісь прибутки можна говорити, якщо є оборот. Оборот зараз, у порівнянні з оборотом до війни, це на 70% менше, при тому, що попит вдвічі більший. Доходи менші, ти не можеш покрити навіть витрати, які у тебе є на організаію зарплати людей, податки — вони ж нікуди не ділись.
На вашу думку, чи реально подолати проблему цього дефіциту пального, поки іде війна? Що потрібно робити, покрокова від вас інструкія.
Абсолютно це реально, нема нічого неможливого. Якщо говорити за Рівненську область, з точки зору держави було б ефективно, якщо вони запустили трубопровід, який іде в Європу з РФ. Якщо її пустити в реверсному напрямку, — а труба може постачати від 100 до 150 тисяч тонн пального в місяць, — це десь третина ринку. Якщо цього не станеться, звичайно, оператори ринку нафтопродуктів будуть вирішувати проблеми в той спосіб, в який виходить. Наприклад, залізничний транспорт по вузькій колії через станію Ягодин. Ми зараз звернулися до Львівської залізниці, щоб обстежити можливості перевантаження з вузької колії на автотранспорт.
Третє джерело — збільшення автопарку. Воно має свою межу, але це також можливо. Четверте — є видові зміни на ринку нафтопродуктів. Приватні особи зараз купляють більше електромобілів. У нас є заправка одна на 200 км, там 80 кіловат потужності, що Tesla заправляється за пів години. І люди, які ідуть транзитом, заправляються на нашій станіцї. Тобто четверте джерело — зменшення споживання пального.
У нас є абсолютно всі можливості це зробити, якщо не буде активних військових дій зі сторони Білорусі. За два місяці ситуація буде прийнятною, принаймні, люди не будуть стояти в чергах. Я виходець ще з СРСР і у мене до черги принципова відраза, чи то за ковбасою, чи то за нафтопродуктами. Це принижує людську гідність і це нам, як операторам ринку нафтопродуктів, теж неприйнятно.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
