Кілька тисяч ящірок опинилися під тимчасовою окупацією Росії в селі Руські Тишки під Харковом. Після звільнення села частину плазунів вивезли власники, подальшу евакуацію проводили українські військові.
Про це Суспільному розповіли Неллі Кузьменко та Сергій Прокоп`єв, які є учасниками міжнародних проєктів з герпетокультури, що має на меті збереження біорізноманіття природи та створення резервного генофонду.
Село опинилося в окупації з перших днів війни, на підконтрольну Україні територію російська армія не випускала. Разом із Неллі Кузьменко в окупації перебувала донька, якій вдалося через Росію виїхати до Німеччини. Чоловік Неллі на момент повномасштабного вторгнення РФ перебував за кордоном, а після повернення до Харкова не зміг потрапити у Руські Тишки. Жінка близько 80 днів без світла та опалення доглядала та рятувала ящірок.
"Рептилії дуже теплолюбні, їм потрібен обігрів, їм має бути тепло. Електрики не було, що для цих тварин було дуже погано. І була проблема, як їх зберегти, прогріти, прогодувати", — розповідає Кузьменко.
У будинку залишалося лише газопостачання. Жінка щодня кип'ятила воду і розливала в маленькі пляшечки, після чого розкладала їх в тераріуми.
Залишилася заради тварин
Село перебувало під постійними обстрілами, більшість будинків зазнали різного ступеню руйнувань. На подвір’я подружжя та біля будинку також падали снаряди, внаслідок чого посічений фасад будівлі, пошкоджені ворота, вибиті вікна, дах пробило у двох місцях.
"Вона мала можливість виїхати з другого дня війни через Росію. Але Неллі залишилася виключно через почуття відповідальності за тварин. Вона усвідомлено, до моменту звільнення, залишалася там, обслуговуючи та доглядаючи тварин", — каже чоловік Кузьменко Сергій Прокоп’єв.
Допомагав жінці сусід Олександр Хилобоков. Він зашпарував пробиття в покрівлі, вікна, допоміг знаходити їжу.
"Сплячка" та зміна корму
До початку бойових дій подружжя тримало кілька тисяч плазунів. Значна частина тварин загинула.
"Якісь тварини більш витривалі до несприятливих умов, а якісь — менше. Наприклад, різні види хамелеонів, вони найгірше переносять умови, коли у них немає ані світла, ані постійного тепла, ані постійного годування", — каже Прокоп’єв.
Частина рептилій може впадати в стан, коли вони не харчуються та не гріються. Кузьменко врятувала тварин, організувавши їм відповідні умови. Ще частину вдалося зберегти завдяки тимчасовому переведенню на інші види кормів — яйця, молочні продукти, траву.
Багато плазунів народилися в окупації
13 травня Сергію вдалося прорватися до дружини, вивезти її та частину плазунів. Останніх доправили до Києва, оскільки в Харкові необхідної для їх утримання інфраструктури немає. Подружжя планувало повернутися за тими, хто залишився, однак через інтенсивні обстріли зробити це не вдалося. До 30 травня плазуни перебували без догляду. Тоді подружжю вдалося зв’язатися з військовими, які погодилися організувати евакуацію та вивезли тварин.
"Для мене було велике здивування дізнатися, що є такі люди, які так само як і ми серйозно ставляться до добробуту тварин, не ставлять їх рангом нижче, що є люди, а є не люди. Це вражає", — сказав Прокоп’єв.
Кількість врятованих наразі не підраховували. Плазунів 31 травня відправили до Києва, ще частину планують вивозити у столицю за кілька днів.
У колекції — хамелеони, гекони, агами тощо. Багато плазунів народилися в окупації.
"Ми їх називаємо дітьми війни. І багатьом вдалося вижити, і зараз вони вже в Києві, вони вижили", — сказав Прокоп’єв.
Що відомо
- Наприкінці квітня та у травні Збройні сили України звільнили у Харківській області села Безруки, Слатине, Прудянка, Кутузівка, Руська Лозова, Олександрівка, Федорівка, Українка, Шестакове, Перемога, Черкаські Тишки, Руські Тишки, Старий Салтів, Рубіжне, Байрак.
- 28 травня Генштаб повідомляв про обстріл росіянами інфраструктури у селах Тернова, Прудянка, Руські Тишки, Кутузівка, Варварівка, Петрівка, Михайлівка, Коробочкине, Студенок і Вірнопілля.
