Понад 15 тонн допомоги відвіз бійцям на передову іванофранківець Іван Зубрицький. Хлопець займається волонтерством від початку повномасштабної війни. Про свою історію, першу поїздку на фронт та що мотивує його допомагати захисникам, волонтер розповів кореспондентці Суспільного.
Іван Зубрицький прислужує у монастирі святого Йосифа. До повномасштабної війни він не займався волонтерством. Однак, каже, зараз стояти осторонь не може. Іван не лише відвозить військову допомогу на фронт, а й збирає її у церкві. Запити отримує від бійців. Перша поїздка на передову, пригадує волонтер, була непростою.
"Вперше ми їхали на північ України. Було багато цікавих ситуацій дорогою, але якось ми доїхали. На блокпостах було важко, незвично. Бо перший раз їхав — документів жодних не мав. Ми не знали нічого. Потім вже приїхали, нам розказали, що до чого", — пригадує Іван Зубрицький.
Спершу військову допомогу на фронт волонтер відвозив парафіянам монастиря, які пішли добровольцями та служили в різних батальйонах. Тепер, каже, намагається забезпечувати усім необхідним якомога більше захисників.
"Окрім військової амуніції (бо наповнити бус військовою амуніцією дуже складно), ми вантажимо їжу і медикаменти. Такі основні три потреби, які потрібні на фронті. Навіть, якщо їжі забагато, вона не пропадає. Її роздають людям, які живуть у звільнених селах, містах", — розповідає волонтер.
Військову допомогу Іван збирає та відвозить щодесять днів. Усе це, каже, закуповують священнослужителі за кордоном або ж їм звідти передають волонтери.
"Буває такий адреналін під час поїздки, що ти приїжджаєш не дуже втомлений. Але коли вже потім відходиш, думаєш, як бійці там живуть, в яких умовах. Вони дійсно — герої. Жити в таких умовах і знати, що тебе щохвилини можуть вбити. І не просто вбити, а накрити якимось снарядом чи "Градом". Це є героїзм", — вважає Іван Зубрицький.
Кожна поїздка на фронт, розповідає волонтер, займає приблизно добу. Попри усі ризики та небезпеку саме вдячність бійців мотивує його продовжувати свою волонтерську роботу.
"Ми шукали довший час бронежилет на ріст 1 м 90 см. І важко було спочатку його знайти. Це зараз більш-менш налагодили постачання бронежилетів, іншої амуніції. Отже, ми знайшли. І десь приблизно за тиждень, може за два, приходить повідомлення від його дружини чи дівчини, точно не знаю, з подякою. "Цей бронежилет врятував життя моєму чоловікові. Куля, яка летіла, була біля серця", — написала вона. Це було дуже приємно і надихало продовжувати працювати та допомагати", — каже волонтер.
Іван Зубрицький разом з іншими волонтерами доставляють допомогу до п’ятьох підрозділів, які є в різних бригадах та батальйонах.
Читайте також
- У Коломиї на Івано-Франківщині волонтери організували благодійний ярмарок на підтримку армії
- В Івано-Франківську волонтери "Території добрих справ" допомогли 800 сім'ям переселенців
- "Хто не годує свою армію, буде годувати чужу". Розмова з прикарпатським волонтером Дмитром Малковичем
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
