Тепловізор, далекомір, рації та багато іншого, такого необхідного на фронті, передала бійцям сумська волонтерка Тетяна Крикун. Жінка зайнялася спочатку допомогою сумській самообороні на блокпостах, коли Суми були фактично в оточенні російських військ. Як збирає все необхідне для ЗСУ зараз, далі — у матеріалі Суспільного.
Тетяна Крикун починала з того, що підвозила харчі на блокпости для самооборони Сум, які запрацювали у перші дні повномасштабної війни – з 24 лютого.
"Як тільки дізналася, що в нас по області вже їздять танки нашого ворога, раніше був сусідом, а тепер – ворог. Вирішила, що також маю бути корисною для нашого міста, нашої області і взагалі — для українців. Мені брат подзвонив о 03:30 ранку і каже: Таню, почалася війна. Мабуть, хапай дитину і кудись. Я кажу: ні, не вийде. Ну як я все покину? Я так не можу", — згадує Тетяна.
Коли росіян вибили з Сумщини, стала допомагати Збройним силам більш серйозними речами. Не маючи офіційного благодійного фонду чи громадської організації, гроші просила на сторінці у фейсбуці, говорить Тетяна.
"Гроші збираю де? В соціальних мережах прошу: допоможіть, будь ласка, давайте разом, давайте зробимо. Також дуже допомагали з-за кордону: знайомі люди, не знайомі люди, які просто хотіли чимось допомогти Україні. Пишеш багато листів в різні фонди. Пишеш, просиш, дзвониш, обриваєш телефони, всі сайти. Це українська діаспора в Америці. Вони дуже допомагають, особливо Андрій Вислобідський, полтавці, фонд, який розміщений в Києві, "Razom for Ukraine" — з першого разу, лише попросила, будь ласка, допоможіть нам на "передок", дуже потрібно хлопцям їжу", — розповідає вона.
За словами Тетяни, гроші для військових їй перераховували навіть діти, суми були по 12 грн.
"Сьогодні привезла далекомір, тепловізор, 12 рацій, звичайний бінокль, розробку черкаських умільців для того, щоб дивитися з окопів, перископи. 12 бронежилетів, трохи їжі, трохи засобів від комарів, кліщів, для ніг, тому що хлопці, які перебувають у реальних бойових умовах, на жаль, дуже сильно гниють ноги. Дуже багато вони часу перебувають у черевиках, у взутті тактичному. Зараз не всі забезпечені взуттям літнім, тому дуже важко хлопцям нашим", — зазначає вона.
Також додає: "Турнікетів там зовсім трошки, на жаль, не так як інші великі фонди, але ми намагалися купити саме в Америці. Вони були оригінальними – 113 доларів США за штуку, тому я впевнена, що не піддаю ризику життя хлопців".
"Далекоміри потрібні для всіх гранатометників, тому що в гранатометі дуже важливо знати відстань — для того, щоб влучити у ціль. Що далекоміри привезли — велике дякую. Але їх все одно не вистачає. Кожному гранатометнику треба по далекоміру. І кулеметникам, і стрілкам, щоб вони малювали свої "картки вогню", щоб вони розуміли на яку відстань треба виставляти свою зброю", — говорить командир роти на російсько-українській війні з 2015 року Сергій Кривенко.
Він має трирічний досвід позиційних боїв на передовій.
"Якщо будуть ставити на взводні опорні пункти, то ми ж маємо контролювати не лише вдень, а й вночі — теж. А вночі без тепловізорів і приладів нічного бачення важкувато буде. Це треба ставити якісь розтяжки, якісь "сигналки", а це буде демаскувати взводний опорний пункт. А якщо так, по-тихому: вийшов, подивився, то так воно по-тихому і лишиться", — сказав Сергій Кривенко.
Він говорить, що у 2014 році майже усе забезпечення українського війська трималося на волонтерах. Нині багато чого взяла на себе держава.
"У 2014 році, звісно, війна прийшла не очікувано і ніхто до цього готовий не був. Ні держава, ні сам народ і, здебільшого, я згоден, трималося це все на волонтерах. Але з 2015-го вже почала працювати сама система наша. Держава працює наскільки вона може, на скільки в неї є сили. Сказати, що нічого не роблять, навіть та ж форма, берці, це — ж все не від волонтерів, а від держави", — каже Кривенко.
Наступного разу Тетяна Крикун має привезти для наших військових позашляховик.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
