Хмельничани попрощались з двома земляками - захисниками України: Ігорем Кузьом та Миколою Глєбічевим. У міській ритуальній службі в останню путь захисників проводжали родичі, друзі й побратими.
У бійця тероборони Ігоря Кузя, хмельничанина 1972-го року народження, залишилися дружина та двоє дітей. Загинув боєць на ізюмському напрямку. Чоловік зазнав поранення, несумісного з життям, розповідає старший бойовий медик його роти Людмила Бардецька.
«Він був на позиції, наскільки я розумію, як медик, врятувати його було неможливо», - говорить Людмила.
Як розповів командир загиблого Сергій Колесник, служив з Ігорем Кузьом з першого дня повномасштабного нападу Росії на Україну.
«Від 24 лютого, як ми прийшли разом в тероборону і до того дня, коли я його виніс з позиції вже на ношах. Будь-яка зброя, мінування - це все була його фішка. І як психолог він у нас був. Хлопців, які падали духом, він підтримував, всіх нас підтримував, це був чудовий, чудовий військовий брат», - каже Сергій Колесник.
Цього ж дня дружина, діти, матір та друзі й сусіди прощалися з хмельничанином Миколою Глєбічевим, 1971-го року народження, який загинув в Запорізькій області. Як розповіла сусідка загиблого Таїсія, чоловік працював за кордоном, та повернувся і добровольцем пішов на фронт.
«Він сказав, що не може сидіти й дивитися, як росіяни топчуть його землю. Він за спеціальністю водій. Він пройшов навчання і відправився в зону бойових дій», - розповіла Таїсія.
За словами Сусідка Надії, у Миколи Глєбічева залишилася родина, якій буде важко без сина, чоловіка та батька.
«Мама його ростила одна, вона все для нього робила. Двоє діточок залишилося: синочку 12 років, дочці 15 років ще немає. Як їм зараз рости без батька, я собі навіть не уявляю», - каже Надія.