Шиють подушки та збирають речі: у селі на Черкащині діє гуманітарний центр

Шиють подушки та збирають речі: у селі на Черкащині діє гуманітарний центр

Шиють подушки та збирають речі: у селі на Черкащині діє гуманітарний центр
Суспільне Черкаси

У одному з сіл Черкаського району працює гуманітарний центр. Нині там бракує літнього одягу, взуття, продуктів для сухпайків та матраців, розповіла Суспільному координаторка Олена Сушич.

Волонтери центру шиють подушки для військових. За словами координаторки, коли виробництво припинили через брак матеріалу, люди принесли новий:

"Закінчилися тканина і пір’я, то нам привезли пухову перину, для пошиття наступних подушок".

Постільної білизни селяни наносили вдосталь, натомість більш потрібними нині є матраци.

Шиють подушки та збирають речі – у селі на Черкащині діє гуманітарний центр
Суспільне Черкаси

Речі для переселенців у центрі сортують: окремо дитячі, жіночі та чоловічі. Це для того, щоб було зручно обирати потрібні, пояснила волонтерка Світлана Величко. Наразі люди потребують речей на літо, а такого в наявності немає.

"А ще потрібне літнє взуття, шльопанці – це те, чого зараз бракує. Люди беруть в основному не багато, на перший час, на один-два дні. Більше дитячого одягу беруть, а дорослі хіба по кофтинці, по футболці – що на перший час треба. Всі сподіваються повернутися додому", – розповіла жінка.

Теплі речі у пункт збору просять поки що не приносити. Так само як і продукти, які швидко псуються.

"Ми варимо тушонки, робимо напівфабрикати, сухі сніданки, обіди. Маємо невеликий асортимент макаронів, хочеться, звісно, аби більше було, щоб доставляти і на фронт, і переселенцям", – пояснила Олена Сушич.

Шиють подушки та збирають речі – у селі на Черкащині діє гуманітарний центр
Суспільне Черкаси

Також у центрі плетуть маскувальні сітки. Наразі достатньо матеріалу і для плетення, і для основи, розповіла жителька громади Леся Дяченко. З її слів, щодня у центрі збираються зо два десятки охочих, аби плести їх:

"Був дефіцит у нас по тканині, але всі люди перешукували свої шафи, передивлялися, перебирали речі, то приносили все, що є".

Ірина Магльована з початку війни переїхала з Києва до бабусі з дідусем у село.

"Я працюю зараз дистанційно. Коли є вільний від роботи час, то приходжу в центр і допомагаю", – розповіла вона.

66-річний Василь Олексенко – єдиний чоловік серед жінок-волонтерів.

Шиють подушки та збирають речі – у селі на Черкащині діє гуманітарний центр
Суспільне Черкаси

"Після Революції Гідності за станом здоров'я у військкоматі мені відмовили, але стояти осторонь не можу", – розповів він.

Згуртовану роботу чоловік називає сільською толокою заради перемоги:

"Одному важко, а гуртом легше все робити. Стан душі такий, що потрібно щось робити. Тут ми спілкуємося, виливаємо, так би мовити, душу, підбадьорюємо одне одного".

Для перемоги, за словами чоловіка, кожен у центрі робить те, що може.

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Читайте також

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди