Із міста Прип’ять Ксенія Нікітчук поїхала 36 років тому, коли їй було 13. Виїхати її сім’ї довелося на наступний день після аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Про евакуації дізналися раптово, каже жінка, тому під час від’їзду із собою взяли лише документи. Вивозили людей до найближчих сіл. Згодом вони переїхали до Полтави, де жінка проживає і нині. До річниці аварії на ЧАЕС Ксенія Нікітчук поділилася своїми спогадами із Суспільним.
"Нічого не віщувало біди. Прокинулися, недільний ранок. І потім уже години у дві почали оголошувати, що збирайтеся, беріть документи, змінні речі, виїжджаємо", – говорить Ксенія Нікітчук, яка переїхала із Прип'яті до Полтави.
Так про 27 квітня 1986-го згадує Ксенія Нікітчук. Це був останній день її перебування у місті Прип’ять. Після чого тоді 13-річну дівчину разом із батьками евакуювали.
Була довіра і віра, що люди повернуться додому. Ні в кого не було істерики, ні якихось сумнівів. Люди позакривали своїх тварин, залишили на три дні їжі. Усі планували повернутися. І як виявилось, виїхали на все життя.
Місцевих жителів евакуювали через аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Спочатку людей селили у найближчих селах, згадує жінка.
Колгоспникам сказали, що треба взяти сім’ї до себе, бо трудодні не запишемо. А потім люди стали дізнаватися, що радіація – це небезпечно, що ми заражені. Почали викидати нас із будинків – ідіть, куди хочете. Приїхали хлопці з дозиметрами, міряють, а радіація на одязі перевищує допустиму дозу. Вони говорять: "Ідіть періть одяг." А перевдягатися немає у що, бо все фонить.
До Полтави, згадує жінка, приїхали восени 1986-го.
Квартиру нам дали вже у листопаді. Приїхали і на ящиках новосілля святкували. Просто нічого не було. Ні взутися, ні одягтися. Зима була попереду. Ні консервації. Тобто, все життя починалося спочатку.
Нині про життя у Прип’яті нагадують проблеми зі здоров’ям, каже Ксенія Нікітчук.
Дуже сильно здоров’я похитнулося. Головні болі дуже сильні були, слабкість була дуже довго. В дитячій неврології лікувались часто. Як підсумок інвалідність отримала. Зараз проліковуємось, намагаємося жити нормальним життям.
До рідного міста жінка не поверталася жодного разу за 36 років.
Експериментувати над своїм здоров’ям не хочеться. Просто стати і поплакати там від душі не хочеться. Хочу запам’ятати Прип’ять такою, якою вона була.
Що відомо:
- 26 квітня 1986-го року вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Внаслідок цього реактор було повністю зруйновано.
