На старенькій швейній машинці у власному будинку полтавка Марія Чичкало шиє речі для військових та переселенців. Жінці 84. Волонтерством вона займається від початку війни в Україні. Нині виготовляє подушки, ковдри, одяг, а ще – військову амуніцію, зокрема, підсумки. Матеріали для цього Марії Степанівні привозять волонтери.
84-річна полтавка Марія Чичкало понад три десятиліття працювала швачкою. Нині знову сіла до машинки – шиє для військових та переселенців.
"Це моя машинка, якій уже 30 років. Але вона у мене справна, я за нею гарно доглядаю. І я можу за день багатенько пошити ще. Мотор приставлений, не складно мені", каже Марія Чичкало.
Посеред її кімнати мішок із наповнювачем та з десяток вже готових подушок. Допомагає бабусі і п’ятирічний правнук Ярослав. Матеріали для роботи та фурнітуру майстрині привозять волонтери.
"Яка тільки потреба була в тому, що це треба щось пошити і зробити, то пані Марія все це робила. І казала: "Ви мені не дякуйте, давайте швидше роботу". Пані Марія пошила 50 штук спідньої білизни для воїнів. Ми думали, що вона буде довго шити, а через два дні вона каже: "У мене вже все пошито. Можете забирати", каже координаторка волонтерського центру Оксана Калинич.
Окрім подушок та ковдр, шиє жінка й амуніцію для військових. Зокрема, підсумки та аптечки.
"Мені зразки приносять, я тоді із зразків роблю викройку. Викроюю і шию, що мені дають.Оце аптечки такі – більші, менші. Це довго шити, оце трошки легше, а подушки, ковдри, то зовсім легко. А оце тяжче і довше. Але ж у мене часу багато. Чим більше деталей, тим більше забирає часу", каже волонтерка Марія Чичкало.
Допомагати військовим Марія Степанівна почала ще 2014-го. Скільки виробів пошила за цей час, каже, не рахувала.
Читайте також:
