Перейти до основного змісту
Від чого залежатимуть подальші переговори між Україною та Росією

Від чого залежатимуть подальші переговори між Україною та Росією

Від чого залежатимуть подальші переговори між Україною та Росією
. Директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест

Чи варто чекати на застосування Росією ядерної зброї, що може остаточно зруйнувати російську економіку та від чого залежать подальші мирні переговори між Україною та РФ. Про це Українське радіо поспілкувалося з директоркою безпекових програм Ради зовнішньої політики “Українська призма” Ганною Шелест.

Про переговорний процес між Росією та Україною

“Коли військові дії пішли не за планом, ми побачили вже менші амбіції у Стамбулі, проте росіяни все одно не могли відмовитися від своїх великих претензій. Відтак ми побачили таку ж жорстку позицію, хоча деякі питання відходили на другий план. Зокрема, росіяни вже не говорили про зміну уряду в Києві. Після Бучі стало зрозуміло, що збройні сили не планують зупинятися чи відходити назад, тому ми побачили певну паузу”, — розповіла Ганна Шелест.

Разом з тим, експертка додала, що будь-який конфлікт, навіть найжорстокіший, завжди має переговорну складову, тому не варто дивуватися, що українська влада продовжує спроби домовитися з РФ.

“Навіть якщо одна сторона перемагає, все одно відбуваються перемовини, щонайменше про припинення вогню. Тому є тактичні переговори, які нам вкрай важливі, та глобальні, в рамках яких йдеться про те, як ми будемо жити після закінчення війни. З другою частиною складніше і тут багато нюансів залежить від того, як будуть відбуватися бойові дії. Сьогодні бойові дії на піку, тому обидві сторони вважають, що можуть отримати щось більше. Зараз на Сході України відбуваються бойові дії і говорити про, наприклад, майбутнє Донбасу є практично неможливим”, – повідомила Шелест.

Далі ситуація по переговорах залежатиме від перемог ЗСУ, виснаження РФ, в тому числі і через санкції.

Щодо переговорів про тактичні моменти, на яких постійно наполягає Україна, то за словами експертки, вони не є свідченням того, що ми слабшаємо, а лише підтверджують, що для української сторони важливим є кожне збережене життя українців.

“Ми не прагнемо війни, ми захищаємо свою територію. Путін же вважає, що він поки що перемагає: ми бачимо це з всією риторики керівництва та наближених до нього людей. Тому для росіян сказати, що вони йдуть на переговори, бо в них щось не вдалося під Миколаєвом або біля Чернігова означає, що вони будуть виглядати як хтось, хто втрачає позиції”, – пояснила директоркою безпекових програм Ради зовнішньої політики.

“Тому, наприклад, Маріуаполь став символом спротиву. Тут йдеться не тільки про стратегічне розташування, це — символічне місце. Дії армії РФ щодо знищення міста робляться через те, що їм треба продемонструвати, що вони можуть і хочуть це робити. І Україні, якщо Росія не випустить звідти цивільних, говорити з РФ все одно буде треба, але вже коли суттєво зміниться безпекова ситуація”, – зазначила директорка безпекових програм “Української призми”.

Про можливе використання Росією ядерної зброї

“Для багатьох країн питання використання ядерної зброї є символічним: це — найгірше, що можна собі уявити. Тому РФ, яка володіє таким озброєнням, звичайно, що намагається лякати ним. Але не варто забувати, що в Росії великий арсенал тактичного озброєння поза ядерними боєголовками. Дуже багато ракет, які можуть нести ядерні боєголовки, несуть і звичайні з радіусом дії від 400 км до 2000-2500 км. Поки що в РФ є запас таких ракет і питання лише про те, по яким об'єктам української інфраструктури або просто цивільним містам вони будуть намагалися попасти і наскільки вдало працюватиме наша ППО”, – повідомила Шелест.

“Тому поки що ядерну зброю варто розцінювати як політичний тиск. Фактичний тиск — це можливість мобілізації, яка дуже складно йде і для цього потрібно щонайменше оголошувати воєнний стан в Росії. Але є й третя складова — гроші. Поки що у РФ є гроші на подібні дії, тому що немає нафтового і газового ембарго”, – наголосила Шелест.

Про фінансові запаси РФ

“В Росії вже зараз є велика проблема із зовнішнім боргом через те, що його треба виплачувати у валюті. Наступний транш очікується 4 травня, тому літо — це час, коли, можливо, в Росії оголосять дефолт. Але дефолт — це не обов'язково повне падіння економіки, тим паче, що й надалі існують великі надходження грошей до РФ через нафту і газ. Якщо ціни будуть рости, то це лише допомагатиме Росії”, – пояснила експертка.

Також, як додала наостанок Ганна Шелест, не варто забувати, що існують неєвропейські країни, які все ще голові підтримувати активні економічні контакти з Росією.

“Ці країни можуть підставити плече, аби не було повної руйнації російської економіки. Тому існує занадто багато фактів, через які складно сказати, що в червні в Росії буде повний колапс”, – резюмувала вона.

Війна — усі останні новини

Читайте також

Вторгнення Росії в Україну, день 55. Текстовий онлайн

Війна на околицях Києва та життя в столиці. Текстовий онлайн

"Відновлення України буде коштувати сотні мільярдів доларів" — інтерв’ю з міністром фінансів

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Топ дня
Вибір редакції
На початок