Міністерство охорони здоров'я затвердило нові стандарти екстреної і медичної допомоги при COVID-19. Відповідний наказ від 28 березня оприлюднений на сайті МОЗУ. Він скасовує попередній наказ міністерства від 13 березня про оптимізацію заходів щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків COVID-19, де були прописані і стандарти меддопомоги.
Йдеться про десятки сторінок, це наказ та додатки до нього. Суспільне пропонує онайомитись тезово із, на нашу думку, найважливішим, що стосується пацієнтів і лікарів, які стикаються чи ще зіткнуться з коронавірусом.
Стандарти екстреної медичної допомоги, або чим керуються лікарі, диспетчери персонал швидкої:
- Коронавірусна хвороба (COVID-19) – має шифр U07.1 2019-nCoV гостра респіраторна хвороба (тимчасова назва);
- пацієнтам, які звернулися за екстреною медичною допомогою, проводиться опитування диспетчером ЕМД (визначаються ознаки невідкладного стану людини; виявляються симптоми, які вказують на наявність COVID-19; збирається інформація щодо можливих подорожей та контакту з хворим на COVID-19; збирається інформація щодо визначення групи ризику; отримана диспетчером інформація повинна надаватись бригаді повністю; надаються рекомендації особі, яка телефонує, задля зменшення ризику інфікування персоналу бригади ЕМД).
- пацієнтам, які не мають показів до госпіталізації, надаються поради по самоізоляції та звернення до сімейного лікаря (а при відсутності сімейного лікаря - до регіональної/національної гарячої лінії COVID-19).
- пацієнти, у яких наявні покази до госпіталізації, транспортуються бригадою ЕМД у визначений в регіоні заклад охорони здоров’я (На Рівненщині це ЦМЛ у Рівному та районні лікарні у Сарнах, Рокитному, Костополі та Дубні).
- члени сім’ї не повинні транспортуватись з пацієнтом, якщо це можливо. Якщо пацієнта супроводжують інші особи, вони повинні одягнути захисну маску.
- рішення щодо госпіталізації необхідно приймати на основі проведеного обстеження:
- наявність у пацієнта симптомів/ознак вірусного захворювання (кашель, нежить, біль у горлі, загальна слабкість);
- життєві показники: частота дихання, сатурація крові, частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, шкала ком ГЛАЗГО;
- визначити чи є: біль в грудній клітці; задишка в спокої; ціаноз; порушення свідомості; ознаки дихальної недостатності; інші ознаки, що свідчать про критичний стан пацієнта.
- якщо у пацієнта присутні ознаки вірусного захворювання, життєві показники в межах норми та відповідно відсутні загрозливі ознаки визначені в підпункті 3 цього пункту, слід рекомендувати залишатися вдома, при цьому необхідно повідомити про це сімейного лікаря.
- якщо поряд з наявними ознаками вірусного захворювання є хоча б одна ознака, вказана в підпункті 3 цього пункту, пацієнта слід госпіталізувати у визначений заклад охорони здоров’я, дотримуючись всіх необхідних заходів, спрямованих на попередження зараження.
Стандарти медичної допомоги, або чим керуються лікарі й персонал лікувальних закладів
Медичний працівник, який виявив особу, що відповідає визначенню випадка COVID-19:
- реєструє випадок в формі первинної облікової документації ….та здійснює інформування керівництва закладу охорони здоров’я для організації подальшого клінічного спостереження, своєчасної медичної допомоги та протиепідемічних заходів індивідуального рівня і на рівні громади.
- в строк до 2-х годин з моменту встановлення випадка COVID-19, за ф. № 058/о, інформує лабораторний центр МОЗ України за адміністративно-територіальною належністю.
- один позитивний тест підтверджується другим тестом ПЛР, який визначає інший ген SARS-CoV-2. Одиничний негативний тест на виявлення SARS-CoV-2 (особливо, якщо це зразок з верхніх дихальних шляхів) або позитивний результат дослідження щодо виявлення іншого респіраторного збудника не виключає зараження COVID-19. Якщо існує обґрунтована підозра на інфікування COVID19, слід перевірити інший зразок за допомогою первинного та вторинного ПЛР-аналізів. У випадках негативного результату першого тесту, з метою проведення повторного дослідження у пацієнта, який є підозрюваним щодо COVID-19, збираються зразки з різних ділянок дихальних шляхів (ніс, мокротиння, ендотрахеальний аспірат).
- Робити забір зразків крові, сечі та випорожнень для проведення рутинного обстеження хворого на SARS-CoV-2 методом ПЛР не рекомендовано і може використовуватися виключно в наукових цілях.
- усі медичні працівники, які перебувають в зоні пацієнта та/або контактують зі слизом з дихальних шляхів – наприклад, мокрота, БАЛ, матеріал відібраний зі слизових носа, мають використовувати засоби індивідуального захисту. Зоною пацієнта є зона в радіусі одного метру навколо пацієнта.
- з метою реєстрації контактних працівників і запису даних моніторингу в закладі охорони здоров’я слід завести журнал довільної форми із зазначенням мінімум наступного: 1) дата(и) контактів; 2) прізвище, ім’я, по-батькові; 3) адреса проживання; 4) контактний номер телефону; 5) дані моніторингу по дням (температура, наявність скарг).
- пацієнтів із легкою формою захворювання, які не відносяться до груп ризику розвитку ускладнень пацієнтів з COVID-19, рекомендовано лікувати амбулаторно (в домашніх умовах). Переводити на амбулаторне лікування також слід одужуючих пацієнтів, які вже не потребують цілодобового нагляду.
- заборонено надавати медичну допомогу та проводити догляд в амбулаторно-поліклінічних умовах пацієнтам, які знаходяться в групі ризику щодо розвитку ускладнень: 1) тяжкі хронічні захворювання легень і серцево-судинної системи; 2) ниркова недостатність; 3) імуносупресивні стани (первинний і вторинний імунодефіцити); 4) тяжкі алергічні захворювання або стани; 5) аутоімунні захворювання; а також з симптомами, що характеризують середньо-тяжкий і тяжкий перебіг, як от: 1) ядуха; 2) утруднене дихання; 3) збільшення частоти дихальних рухів більше фізіологічної норми; 4) кровохаркання; 5) шлунково-кишкові симптоми (нудота, блювання, діарея); 6) зміни психічного стану (сплутаність свідомості, загальмованість).
- легкий перебіг захворювання характеризується: невисокою гарячкою (до 38°С), що добре контролюються прийомом жарознижуючих препаратів; нежиттю; сухим кашлем без ознак дихальної недостатності (таких як утруднене дихання, збільшення частоти дихальних рухів, кровохаркання); відсутністю шлунково-кишкових проявів (нудота, блювання та/або діарея); відсутністю змін психічного стану (порушення свідомості, млявість).
- якщо пацієнт має легкі симптоми перебігу захворювання – лікар надає рекомендації щодо самоізоляції, лікування у разі погіршення стану. Якщо у пацієнта важкий перебіг захворювання – лікар з надання первинної медичної допомоги надає рекомендацію виклику екстреної медичної допомоги за номером 103.
- пацієнти та спільно проживаючі особи мають бути поінформовані щодо.. методів зв’язку із медичним персоналом (наприклад, зазначити номер телефону, за яким слід телефонувати у разі погіршення стану).
- за неможливості самоізоляції (наприклад, проживання у казармі), за епідеміологічними критеріями показана ізоляція у визначений рішенням місцевими органами влади окремий заклад з одномісним розміщенням (наприклад, готелі, гуртожитки).
- стаціонарне лікування показано у випадках середньої тяжкості і тяжкого перебігу COVID-19.
- при надходженні пацієнта до закладу охорони здоров’я здійснюється медичне сортування.
- усі зони, де доглядають хворих з тяжким перебігом підтвердженої COVID-19, слід обладнати: 1) пульсоксиметрами; 2) функціонуючими системами подачі кисню; 3) одноразовими кисневими інтерфейсами, а саме назальними канюлями, масками для обличчя з/без резервуарного мішка.
Рекомендації в додатках.
- навіть за умови використання відповідних засобів індивідуального захисту контакт в літаку в межах двох сидінь (у будь-якому напрямку) з хворим на COVID-19, супутники подорожі та члени екіпажу, які проводили обслуговування в салоні літака, де знаходився хворий (якщо тяжкість симптомів (наприклад, частий кашель) або переміщення особи вказують на більш велику зону ризику щодо зараження, пасажири, які сидять у всій секції, або всі пасажири повітряного судна можуть вважатися контактними)
- максимальний термін зберігання назофарингеальних зразків при температурі + 4°C складає не більше 5 діб. При неможливості направити зразки протягом 48–72 годин слід заморозити їх при температурі –70°C або нижче. В ідеальному випадку всі мазки з дихальних шляхів, належить транспортувати в лабораторію протягом 24-48 годин з моменту взяття. Однак, якщо це неможливо, їх слід заморозити при температурі -70°C.
- інфікування SARS-CoV-2 відбувається контактним та крапельним шляхами. Повітряний (аерозольний) шлях для COVID-19 не характерний. У групі осіб із найбільшим ризиком зараження знаходяться особи, які перебували в контакті з пацієнтом або надають медичну допомогу/проводять догляд за ними.
- обмежити доступ працівників охорони здоров'я до палат, де розміщені пацієнти з COVID-19, якщо вони не залучені до медичної допомоги.
- будь-які відвідування забороняються.
- медичний персонал, що бере участь у прямому догляді за пацієнтами, повинен використовувати наступні ЗІЗ: ізоляційний халат, рукавички, медична (хірургічна) маска і захист очей (захисні окуляри або щиток).
- пацієнтів слід розміщувати в одномісних кімнатах/палатах, які мають достатню вентиляцію (для приміщень з природньою вентиляцією адекватним вважається показник 60 л/сек/пацієнт); за відсутності одномісних палат, використовується когортна ізоляція, тобто пацієнти з підозрою на СOVID-19 розміщуються разом.
- використовувати індивідуальне спеціальне обладнання (наприклад, стетоскопи, манжети артеріального тиску та термометри) або якщо передбачається використовувати таке медичне обладнання для декількох пацієнтів, перед кожним застосуванням необхідно провести очистку та дезінфекцію.
- забезпечення облаштування окремо виділених зон очікування для симптоматичних пацієнтів та відповідне розміщення госпіталізованих пацієнтів, що сприятиме адекватному співвідношенню кількості пацієнтів до кількості персоналу.
- необхідно уникати громадського транспорту при переміщенні до закладу охорони здоров’я: 1) викликати карету швидкої медичної допомоги або 2) транспортувати особу на приватному транспортному засобі при цьому, якщо це можливо, відкрити вікна транспортного засобу.
- заборонено давати системні кортикостероїди для лікування вірусної пневмонії або ГРВІ, якщо вони не показані з іншої причини.
- у деяких країнах при тяжкому перебігу пневмонії в комплексі лікування застосовуються протималярійні (хлорохін, гідроксихлорохін), антиретровірусні препарати (лопінавір/ритонавір) та рекомбинантні моноклональні антитіла до людського рецептору інтерлейкіну-6. Однак, переконливі доказові данні щодо ефективності застосування даних препаратів відсутні.
- уникайте відключення пацієнта від ШВЛ, що призводить до втрати PEEP та ателектазу. Використовуйте вбудовані катетери для відсмоктування секрету дихальних шляхів і затискання ендотрахеальної трубки, коли потрібно відключення (наприклад, переведення на транспортну вентиляцію).
- вагітні жінки з підозрою на COVID-19 госпіталізуються в спеціалізований стаціонар, визначений структурним підрозділом з питань охорони здоров’я відповідної адміністративної території, не залежно від віку гестації (додаток 15). Вагітним жінкам з підозрою на COVID-19 проводиться терапія відповідно до вищезазначених стандартів, з урахуванням стандартів ведення вагітності. Використання лікарських засобів поза межами інструкції до них має базуватися на аналізі ризику та користі (потенційної користі для матері та безпеки для плода) і призначатися виключно за рішенням консиліуму лікарів (лікувально-консультативної комісії).
- для здійснення діагностики COVID-19 приймальне відділення повинне бути забезпечене експрес-тестами на коронавірус та грип, пробірками для вірусологічного дослідження з транспортним середовищем та контейнерами для їх транспортування.
- метод розродження має бути обраний, враховуючи акушерські показання, крім випадків, коли у жінки наявна дихальна недостатність, яка потребує негайного розродження.
Повний перелік нових стандартів від МОЗ можна переглянути ТУТ.
Авторка: Ольга Татаренко
