У Терешківській громаді офіційно зареєстровано понад 1 200 переселенців. Це приблизно 12 відсотків від усіх місцевих жителів, каже голова громади Віталій Турпітько. Найбільше людей приїхало з Харківської та Донецької областей. Їх поселяють у комунальних закладах та приватних будинках, а ще – надають одяг, засоби гігієни та їжу.
Харків’янка Анастасія Резнікова з двомісячним сином понад місяць проживають у Терешківській громаді.
"Ми приїхали із Харкова – я, чоловік і дитина. Ми 16 днів прожили у підвалі. Підвали, звичайно, не облаштовані. Ніхто ж не очікував (повномасштабної війни – ред.). Труби течуть, ми з дитиною. Перевдягати його було дуже складно", – каже жителька міста Харків Анастасія Резнікова.
У Терешківській громаді з початку повномасштабної війни зареєстрували понад 1 200 переселенців. Із них більше трьох сотень – це діти, каже Наталія Положишник.
" Вони (переселенці – ред.) пишуть заяву, ми скануємо і докладаємо копії документів. Потім через певний час ми їм телефонуємо, вони приходять і отримують довідку внутрішньо переміщеної особи. І пишуть заяву на отримання допомоги. 3 тисячі гривень для дітей, 3 тисячі гривень для людей з інвалідністю і для усіх інших – 2 тисячі", —говорить начальниця відділу соцзахисту населення Терешківської сільради Наталія Положишник.
В одному із садочків громади оселилася Наталія Семенова з трьома дітьми. Переїхали з Луганщини.
"Учора нам он дали надувні матраци, гігієнічні пакети, ковдри, нас добре годують. Російська армія почала наступати і вони почали бомбити уже по всьому. Ми дуже довго сиділи у підвалах. Сиділи всі: бабусі, і бомжі навіть, і діти. Наші військові ЗСУ (Збройних сил України – ред.) нам допомагали, вони привозили нам хліб, воду", – каже жителька міста Золоте Луганської області Наталія Семенова.
Окрім комунальних установ, людей розселюють і в будинках у громаді. Одяг та засоби гігієни привозять волонтери, а місцеві жителі готують їжу.
"Тут гарний парк для прогулянок, триразове харчування. Дуже гарно, усе свіженьке, гаряче. Цілий день із будь-яким проханням (допомагають – ред.), хоч окріп, кава, чай, компот. Волонтери вивозили людей. Куди везли, туди і їхав. Вийшов у Полтаві на вокзалі", – говорить житель міста Сєвєродонецьк Луганської області Микола Панасенко.
"Перед війною ми заздалегідь створили резервний фонд – пів мільйона гривень. Видаємо те, що в нас є в наявності. Якщо це крупи, то їх видаємо, також – олію, цукор. Можливість далі збільшувати кількість (переселенців – ред.) фактично вичерпана. Але все одно приїжджають родичі, знайомі знайомих і все-таки заселяємо", – говорить голова Терешківської громади Віталій Турпітько.
Що відомо:
- Від початку повномасштабної війни на Полтавщину приїздять переселенці з областей, де тривають бойові дії. Для цього використовують власний транспорт та евакуаційні автобуси. Перша така колона в регіон приїхала з Сумщини 8 березня.
- У Полтаві наприкінці березня почали приймати заяви для реєстрації переселенців та надання їм допомоги.
- Станом на 14 квітня в області проживає приблизно 108 тисяч переселенців. Із них понад 80 тисяч уже зареєструвалися, розповів начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін.
Читайте також:
10 тисяч ліжко-місць та ділянки під забудову: ситуація із житлом для переселенців на Полтавщині
