Понад 40 поїздок до Охтирки від початку повномасштабної війни здійснили волонтери, які нині проживають у Полтаві. Сім’я Палаґіних переїхала із Харкова, а Геннадій Порохня – із Сумщини. Нині волонтери збирають посилки для жителів Охтирки від їхніх родичів, а ще купують додатково ліки та корм для тварин. Крім того, евакуйовували людей.
44-річний Олександр Палагін разом із сином на одному із полтавських поштових відділень забирають посилку. Її для своїх родичів з Охтирки зібрала жінка, яка виїхала з міста.
"Посилки ті, що рідні їх виїхали – хто за кордон, хто на Західну Україну. Пересилають речі, бо війна почалася, коли ще було холодно, кому які речі треба", – говорить волонтер з Харкова Олександр Палаґін.
Щодня збирають до десяти таких посилок. Цим сім’я Палаґіних займається від початку повномасштабної війни. Самі ж вони переселенці із Харкова.
"Перший тиждень жили у школі в бомбосховищі. І літаки бачили, і навколо нашого району все палало. Після цього думали, що поїдемо в безпечне місто, а приїхали під Ізюм. В Ізюмі було набагато гірше. Посиділи там п’ять днів, стало ще страшніше, після чого приїхали в Полтаву", – каже волонтер з Харкова Давид Палаґін.
Зібрані посилки сім’я відвозить до Охтирки. До цієї справи їх долучив Геннадій Порохня, який проживав у цьому місті. Крім посилок від родичів, возять, зокрема, ліки або корм для тварин.
"У тих містах, у яких почалися бойові дії, вони залишилися без звичних для мирного життя сервісів. Не працюють магазини, аптеки. Тому довелося ці проблемні ділянки придумувати, як їх закривати. У перші дні навіть продукти харчування замовляли. Далі родина Палаґіних цілий день оброблює замовлення, купує, а я зранку виїжджаю в Охтирку і всі ці замовлення розвожу за адресною доставкою, навіть у ті дні, коли були активні обстріли", – розповідає волонтер з Охтирки Геннадій Порохня.
Замовлення з ліками збирає Анна Палаґіна. Говорить, за день люди роблять до десятка заявок.
"По Viber мене люди знаходять, пишуть, що їм треба. Я записую це все в зошит, є великі списки, в одній аптеці цього не купиш, ходжу в одну аптеку, потім іншу. Зараз уже менше, бо там щось відкривається, а було ось так з телефонами: тут пишеш, і не встигаєш все це. Але отримуєш таке задоволення, коли вони пишуть таке: "Дякую",– каже волонтерка з Харкова Анна Палаґіна.
"Я допомагаю з ліками, ходжу за посилками коли їй (Анні Палаґіній – ред.) дуже важко, або забираю в неї посилки, коли дуже багато", – розповідає волонтерка з Харкова Маргарита Зінченко.
За півтора місяці волонтери здійснили більше 40 поїздок до Охтирки, розповів Геннадій Порохня.
