Досліджував Антонієви печери, шукав останки солдат, був партизаном: яким пам’ятають Герарда Кунєцова

Досліджував Антонієви печери, шукав останки солдат, був партизаном: яким пам’ятають Герарда Кунєцова

Досліджував Антонієви печери, шукав останки солдат, був партизаном: яким пам’ятають Герарда Кунєцова оригінал

Він почав досліджувати Антонієви печери, за що отримав звання почесного громадянина Чернігова. На місцях боїв Другої Світової війни шукав останки солдат, щоб урочисто їх перепоховати. Він був свідком знищення Чернігова німецькою авіацією 23 серпня 1941 року та воював у партизанських загонах. Чернігівець Герард Кунєцов помер 25 березня у віці 94-х років. Яким його пам’ятають колеги і рідні читайте далі.

Онучка Герарда Кузнєцова, Оксана Потапенко, гортає дитячий фотоальбом. На перших сторінках фото з дідусем, під час дослідження річки Білоус.

«Дідусь ніс мене на собі. Я тоді маленька була і робили для себе альбом. Написала «катаюсь на дідусі». І через річку ми переправились, обмазувалися глиною і руки собі лікували», - згадує онука Герарда Кузнєцова Оксана Потапенко.

Оксані тоді було 10 років. Каже, кожна прогулянка з дідусем була як пошукова експедиція.

«У нього на першому місці завжди була – археологія. Він людина більш громадська така була. В родині часу проводив мало. Був людиною досить вимогливою. Завжди любив аби все відбувалося чітко так».

Герард Кузнєцов розкопував підземелля Чернігова, досліджував їх історію. Разом з Володимиром Руденком відкрили вхід у нижній ярус Антонієвих печер, де зараз ходять туристи.

«Ми з ним привіталися через пробиту дірочку, коли відкривали кістницю. Вона зараз одна із самих показових місць і цікавих об’єктів в комплексі Антонієвих печер. Ось на цій терасі було знайдено 3 древньоруських підземелля. На протилежному схилі ми почали досліджувати так звану 12-метрову печеру, це був майже завалений підземний хід», - згадує завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології «Чернігів Стародавній» Володимир Руденок.

У військово-історичному музеї у Чернігові зберігаються експонати, які знаходив під час археологічних експедицій та досліджував Герард Кузнєцов. Один із них сейф політвідділу 195-ї стрілецької дивізії 5-ї армії Південно-Західного фронту 1941 року.

«Коли він був відкритий, було знайдено чимало документів які перетворилися на паперові цеглини. На сьогоднішній день понад 200 документів вони відреставровані і сьогодні наші музейні співробітники працюють над тим, щоб їх розшифрувати», - каже директор обласного історичного музею ім. В.Тарновського Сергій Лаєвський.

Сергій Лаєвський розповідає, Гарард Кузнєцов останні роки працював над пошуком місця загибелі 475 радянський військовополонених, яких нацисти вивели з концтабору, який на той час був розміщений на місці сучасної міської лікарні № 1.

«Колона проходила повз село Тараса Шевченка, Ріпкинського району, там її бачили і скоріш за все вона зайшла в ліс з якого не вийшла. Є декілька місць, де ми думаємо вони можуть бути. І ця справа є не завершеною».

«Він дуже хотів знайти скарб Мазепи. Дуже хотів. Була підземна церква, де зараз стоїть пам’ятник Шевченку, і щось там знизу. Я думаю, у нього є багато послідовників, які могли б цим зайнятися», - каже його онука Оксана Потапенко.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди