Харківський волонтер Андрій Болвінов отримав поранення, але продовжує займатися волонтерством — він вивозить людей із районів міста та області, де найбільше обстрілів.
Андрій Болвінов розповідає, що почав займатися волонтерством з першого дня повномасштабної війни. Під час поїздки у село Мала Рогань в передмісті Харкова отримав два кульові та осколкові поранення від гранатометного снаряда.
"19 числа їхав до Малої Рогані, там залишилися мирні жителі, вони дуже просили їх звідти забрати. Їхав по дорозі, пробирався повільно. В мене вже такі ситуації були, але тут одразу — чергу почали давати, я зрозумів, що вже назад розвертатися сенсу немає. І вони дали зрозуміти, що будуть намагатися знищити. Я трохи далі протягнув, сховався за іншою автівкою, яка вже була обстріляна попереду мене. Здав назад, почекав поки обстріл втихне. Виліз з машини, доліз по болоту до позиції наших військових", — згадує Болвінов.
Чоловік був у бронежилеті. На його думку, це врятувало йому життя. Медичну допомогу чоловіку надали у військовому шпиталі.
"Вони нереальні умнічки, на межі своїх можливостей працюють", — сказав волонтер.
За два дні після поранення Андрій почав знову їздити у "гарячі точки".
"Я не можу сидіти осторонь, бачити усі ці страждання, руйнування, це дуже тяжко. У мене дівчинка була, це було десь на дев’ятий-десятий день війни, вона весь цей час з сім’єю просиділа в підвалі. Вона вийшла, її трусило, ми медикаментами не могли її заспокоїти. Вона казала: "Я думала, більше ніколи не побачу небо". Така проста річ, але і це для людей може бути цінністю як з’ясувалося, як ми побачили", — розповів Болвінов.
Читайте також
Харківська вчителька проводить уроки для дітей, які ховаються в метро
Як допомагають "Просто люди": харків'яни розвозять нужденним продукти
