Кілька шкіл Турбівської громади на Вінниччині з перших днів активного наступу російського війська на Україну згуртувалися та почали готувати тушкованки, вареники, пиріжки. Працюють з восьмої ранку до пізнього вечора, розповідає директорка однієї зі шкіл Леся Михайлівна.
Допоки частина педколективів працюють на онлайн уроках, інші трудяться на кухнях. Продуктами допомагають місцеві мешканці, благодійники, підприємці.
Директорка однієї зі шкіл Турбівської громади Галина Микитівна каже, з початку активного наступу російських військ вони приготували кілька тонн їжі для військових та переселенців.
"Перші дні ми працювали без вихідних. Ми приходили о 8 ранку і десь до 18-19:00 працювали, якщо не встигали", — каже Галина Микитівна.
Тушкованка з побажаннями
"Тушкованка "Смачна каша" — перемога буде наша. "Виготовлено з любовʼю у Новій Прилуці". Тушкованка Новоприлуцька "Шкільна". "ЗСУ надає сили". "Кацапа доводить до могили". "Зроблено з любов'ю для ЗСУ"
З такими побажаннями тушкованку українським військовим готують вчителі у школах Турбівської громади. У кожний ящик кладуть також дитячі малюнки та вироби.
"Кожного дня ми готуємо понад 200 банок тушкованки курячої, свинячої. Все смачно, якісно, з любов'ю для наших воїнів. Для наших земляків з Бучі, Гостомелю, Ірпеня, Харкова, Миколаєва, Херсона. Ми б їм душу віддали, але можемо зробити те, що робимо", — говорить Леся Михайлівна.
Готувати гумдопомогу почали з перших днів активних бойових дій. Продукти зносили діти та батьки.
"Першу свинку нам привезла багатодітна сімʼя, у яких четверо діток", — розповідає
У шкільній їдальні роблять заготовки та розкладають у банки, а потім віддають односельчанам — власникам автоклавів.
Вареничний батальйон
У ще одній школі трудиться вареничний батальйон. Директор Юрій Михайлович розповідає, за місяць наліпили більш як двадцять тисяч вареників.
"Ми почали працювати з перших днів. В середньому ми виготовляємо до 700-800 вареників за один день. Це, звичайно, небагато. Частину ми морозимо в морозильних камерах. Потім до нас приїжджають волонтери і забирають ящики тоді, куди потрібно", — говорить Юрій Михайлович.
Спершу кожна школа готувала самостійно. А потім обʼєдналися і почали віддавати продукцію громадській організації "Сферо". Її представник Олександр каже, допомогу возили у звільнені області. Також були поїздки у Маріуполь та Волноваху.
"Ті заморожені полуфабрикати, які вони приготували, якими ми годуємо переселенців, інших людей, які потребують допомоги, вже можна рахувати тоннами", — каже волонтер Олександр.
Така допомога особливо потрібна там, де були активні бойові дії, каже Олександр.
"Ці емоції не можна передати. Коли маленька дитинка підходить і бере з рук те печиво, чи пиріжечки, які робилися з любовʼю, і потім хоче взяти тебе за пальчик і постояти біля тебе", — розповідає Олександр.
