"Спали у коридорі, підгинаючи ноги". Розповідь чоловіка, який евакуювався з Харкова до Дніпра

"Спали у коридорі, підгинаючи ноги". Розповідь чоловіка, який евакуювався з Харкова до Дніпра

Ексклюзивно
"Спали у коридорі, підгинаючи ноги". Розповідь чоловіка, який евакуювався з Харкова до Дніпра
Суспільне

Евакуйований із Харкова Юрій наразі тимчасово мешкає в Дніпрі. До війни він з дружиною любив мандрівки, писав пісні. Зараз працює в одному з волонтерський центрів Дніпра – плете маскувальні сітки.

«Будто пару минут, разменял лето. Волны нас будили на Азовье в палатках где-то»... Цю пісню Юрій написав у 2016-му році. Каже, вони з дружиною любили подорожувати країною, пісня присвячена їхнім мандрівкам. Чоловік пише та виконує реп.

«Ми якраз перед війною збиралися малому купити велокрісло і вже долучати його теж з нами катати у лісопарку, ми маємо класні місця в Харкові», – каже він.

«Спали у коридорі, підгинаючи ноги». Розповідь чоловіка, який евакуювався з Харкова до Дніпра
Юрій з Харкова. Суспільне

Що було в Харкові

Харків російські війська, розповідає Юрій, почали обстрілювати з першого дня війни. Чоловік передчував, що почнеться війна, тож закупив продукти заздалегідь.

«Я десь за тиждень почав уже YouTube ролики дивитися як поводитися при бомбардуваннях, але все одно паніка була. Ми сиділи на кухні, руки тремтіли, збирали свої речі, паспорти й думали, що робити», – розповів Юрій.

Стріляли постійно, каже чоловік.

«Ми спали весь час у коридорі, вже зробили собі такий затишний куточок. Спати, правда, доводилося підгинаючи ноги, але – чим раді. Ми жили, сподіваюся ще житимемо. На Салтівці. Це район, який бомбився найбільше», – розказав чоловік.

"Люди спали просто на землі"

Дві ночі родина провела в будівлі лікарні.

«Ми знайшли поруч з нами поліклініку дитячу і там ми провели дві ночі. Там у два пальці завтовшки пил, там нічого не підготовлено. Люди спали просто на землі, у нас, дякувати Богові, були хоч каремати. Дитина та дружина з нежиттю. Як лікувати невідомо, аптеки закриті. Два дні ми там просиділи і вирішили перебувати у квартирі, хоча там з перших днів опалення відключилося. Світло теж відключалося на півтори, на дві доби», – розказав Юрій.

Продукти у родини були. На закупи Юрій ходив ще 23 лютого: купив крупи, консерви, те, що не псується.

«Але тим, хто цього не зробив, було вкрай складно. На другий день, як це все почалося, я таки ходив, у нас поруч магазин є. Я ходив, не вибирав, а хапав із полиць, чуючи ці вибухи. Ти йдеш на касу та розумієш, що можеш і не дійти до каси», – зазначив Юрій.

Родина виїхала з міста 8-го березня.

У Дніпрі, каже Юрій, він хоче бути корисним. У волонтерському штабі допомагає плести сітки та сортує речі.

Читайте також

Плетуть сітки, збирають речі, воду та ліки. Як працює волонтерський штаб "Оберіг" у Дніпрі

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди