Чотирирічний Матвійко разом з мамою та бабусею з Києва вже більше двох тижнів живе у Прилуках в палаті одного з медичних закладів міста. Про те, що пережили перебуваючи у столиці, розповіли журналістам Суспільного.
"Як тільки війна почалася, ми з Києва приїхали сюди в село, в Макіївку. Ми приїхали 24-го, а 26-го вони зайшли і почали там хазяйнувати і стріляти. В селі не було зв’язку, телефонну вишку вони одразу розбомбили. Магазини розграбували, там два тижні ні хліба в нас не було, нічого. Ми там самі, що могли, хліб пекли, поки було", – каже киянка Оксана Губич.
Оксана Губич. ФОТО: Суспільне
У Макіївці родину прихистила сестра Оксани. Усі разом днями сиділи в погребі.
"Цілий день бухкання. Колона їде, починають стріляти, колона безкінечна їде, гул стоїть. 6 ранку починається стрільба, танки, БТРи, гудуть, гудуть — затихли. Чуєм — десь поруч бомблять, тоді їдуть назад. І оце цілими днями — туди-назад, туди-назад. І в погребі сиділи, і де ми тільки не сиділи. Ми їх дуже боялися. Тому що тут же передають — вони з людей знущаються. Ходили, в людей ночували, до нас вони не дійшли, бо ми так трошки в стороні, до нас не дійшли. Але казали, що не ображали вони тут людей. От в сусідньому Бикові , 14 км від нас, там розстрілювали і знущалися з людей", – розповідає жінка.
Рятувалися від війни: як живе у Прилуцькій лікарні родина з Києва. ФОТО: Суспільне
Через два тижні життя у Макіївці під постійними обстрілами жінки з дитиною вирішили тікати з села.
"Стрільба була, ну ми в інший бік поїхали, через поле, сюди на Прилуки. Так ми через поле і сюди. Тут на блокпості сказали в центр їдьте і вас вже направлять кудись. Нас сюди поселили, нас тут так приймають добре, всі такі люди приємні, нам аж незручно", – сказала Оксана.
У Росії проживає рідна сестра 56-річної Оксани Губич.
"Вона каже – я не можу повірить, що таке ми можем робить. Скільки людей вони погубили, хіба можна так з людьми поводитися, з дітьми. Маріуполь, Чернігів — це навіть не фашисти, слова такого мабуть ще не придумали ,як їх назвать. Я додому хочу, хочеться додому, дуже хочеться", – говорить Оксана Губич.
Рятувалися від війни: як живе у Прилуцькій лікарні родина з Києва. ФОТО: Суспільне
Матвійко вже з нетерпінням чекає свій День народження. Влітку йому виповниться 5 років. Поки що вчить з бабусею гімн України.
Читайте також:
Монологи блокадного Чернігова. Жителька обласного центру пече хліб для містян та військовослужбовців
