Другого квітня у Прилуках прощалися із 28-річним Ярославом Кравченком, який служив у 1 танковій бригаді. 27 лютого він загинув від вогнепального поранення, захищаючи Чернігів. Для прилучан це друге на цьому тижні прощання із загиблим на фронті земляком.
Ярослав Кравченко був єдиним сином у родині, створити свою так і не встиг. Заупокійну службу за загиблим Ярославом Кравченко відправили у Спасо-Преображенському соборі. Звідси тіло воїна віднесли на Іосафську площу, де відбулася церемонія прощання.
За словами полковника ЗСУ Володимира Гулого, Ярослав помер від отриманих ран.
"Ніякі слова не можуть передати ту біль, ту скорботу з якою ми хоронимо цю людину. Вічна йому пам'ять, а рідним і близьким сили пережить це горе".
Провести в останню путь Ярослава прийшли кілька десятків містян. Серед них колектив школи №9, в якій навчався захисник. Директорка школи Наталія Симоненко згадує його як доброго та співчутливого хвопця:
"Це була золота дитина, добряк, завжди відгукнеться, в любій ситуації і однокласники дуже сумують, за кордоном, багато було дзвінків співчуття. Ми сьогодні приносимо свої співчуття і родині і мамі, і всім близьким, і дякуємо і згадуємо. Слава героям!"
У мирному житті Ярослав освоїв професію кухаря, навчався у Ладані. В останні роки Ярослав Кравченко жив із бабусей у селі Густиня Сухополов’янської територіальної громади. Тут це п’ятий загиблий земляк за вісім років війни. Поховали Ярослава на місцевому кладовищі. В знак скорботи за полеглим побратимом військовослужбовці здійснили символічний залп у небо.
Читайте також:
На Чернігівщині шукають зниклу вчительку: її рідні припускають, що дівчину полонили, щоб обміняти
