У Володимирецькому колегіумі на Рівненщині власноруч взялися виготовляти медичні турнікети. Про це у своєму Telegram-каналі 2 квітня повідомив начальник обласної військової адміністрації Віталій Коваль. До процесу залучили учнів з п'ятого по одинадцятий класи.
Після того, як цей матеріал з'явився, у коментарях представники волонтерської спільноти та спеціалісти з тактичної медицини розкритикували підхід до виготовлення. Суспільне розпитало, чому.
Турнікети у ліцеї
Ідея виготовляти медичні турнікети з'явилася у педагогічного колективу Володимирецького ліцею "Колегіум".
Директор закладу Анатолій Остапенко розповів Суспільному, що розробили креслення деталей і пояснили учням на уроках, як виготовляти ці елементи.
"Ми ці турнікети вже пів місяця ми давали на випробовування медикам, місцевим і з військових частин. Вони дали добро, що їх можна використовувати. Ми виготовили вже десь 20-30 таких турнікетів і відправили їх військовим. Але ще є запит. З неділі уже будуть діти робити вдома з батьками ці речі. З п'ятого по одинадцятий клас виготовлятимуть ці елементи до турнікетів. А далі ми їх будемо збирати ", – сказав Анатолій Остапенко.
І додав, що турнікети, які виготовлять разом з учнями та їхніми батьками передадуть в одну з військових частин і бійцям територіальної оборони Рівненщини.
Критика. ДОПОВНЕНО 3 квітня
Після виходу матеріалу, зокрема, на сайті Суспільного, у коментарях ця ініціатива піддалась критиці з боку волонтерів та спеціалістів з тактичної медицини. Суспільне попросило керівницю організації "Рівне – Такмед", інструкторку Тетяна Воронцову пояснити, чому саме така реакція на виготовлення цих елементів у навчальному закладі.
Основна функція турнікету — перекрити судину, з якої тече кров, це треба зробити “негайно і безповоротно”, наголошує вона:
“З приводу того, що учні виготовляють турнікети, або інші волонтери чи небайдужі громадяни взялися за це, то хочеться сказати лише одне: турнікет — це дуже складна система, яка перевірена тестуванням на різні пошкодження і на функціонал.”
Турнікет не може бути саморобним, пошитим, зробленим на принтері тощо, додає керівниця “Рівне – Такмед”.
“Там все має значення: і якість тканини, і ширина, і яка пластмаса, і яка стрічка. Виробники вкладають величезні фінанси в розробку і підтвердження якості. А самопали — це ілюзія безпеки, це навіть гірше, ніж боєць би нічого не мав. Про це треба говорити і, можливо, зупиняти й карати за таку діяльність. Бо коли боєць не має турнікета, але розуміє, що він важливий, то він шукає шляхи його дістати”, – каже Воронцова.
З її слів, для виготовлення справжнього турнікета підприємство має мати відповідну ліцензію і досвід.
”Неможливо правильний турнікет виготовити не на спеціальній фабриці, яка цим займається. Неможливо! Навіть коли на початку війни на фабриці якійсь почали масово шити — це також неперевірений засіб і в критичній ситуації він не зупиняв кровотечу. У МОЗ хлопці тестують турнікети, які купують у різних країнах. Там використовують навіть ультразвукове дослідження і вже склали таблицю виробників, де вказано, що не працює”, — каже Тетяна Воронцова.
За її інформацією керівниці "Рівне – Такмед", потреба у хороших турнікетах наразі є. В Україні, з її слів, ефективним вважається вітчизняний турнікет “СІЧ”.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
