"Це моє місто" - рядки з пісні гурту «ONUKA» стали назвою благодійного фонду допомоги жителям і захисникам Чернігова, а сама співачка його амбасадором. До неї приєдналася акторка Наталка Денисенко та інші українці, пов’язані з Черніговом.
"Я народилася і виросла в Чернігові, мої батьки і моя сестра живуть там. Це моє рідне місто, і зараз воно під цілодобовими обстрілами. Підірвано міст, що з'єднував з Києвом, і під постійними обстрілами пішохідний міст. Доставити гуманітарну допомогу в Чернігів вкрай складно", - розповіла у своєму відеозверненні в Instagram Наталка Денисенко.
Благодійний фонд "Це моє місто" заснували четверо друзів. Один з них Олександр Пуськов, він родом з Чернігова, тут проживає його родина. На час війни він їх евакуював і зайнявся допомогою рідному місту.
"Ми розпочали допомагати нашим друзям, які зараз служать у ЗСУ, тоді за 3 дні серед знайомих зібрали 300 тисяч гривень. Відчули на собі відповідальність і вирішили допомагати всім іншим, хто цього потребує", – розповів співзасновник фонду Олександр Пуськов.
Роботу фонду зосередили одразу на кількох напрямках, це збір грошей на закупівлю амуніції для військових, евакуації жителів Чернігівщини і гуманітарній допомозі.
"Волонтерити, це бути як білка в колесі, потрібно встигати все. І ми вирішили зібрати команду і допомагати саме Чернігову, я звідси родом. Конкретні батальйони надсилають нам запити, і ми намагаємося швидко їх задовольнити. Коли люди бачать, як руйнують твоє рідне місто, як його відчайдушно боронять військові, вони готові віддати останнє", - каже Олександр Пуськов.
За тиждень роботи фонду "Це моє місто" вже зібрали гроші і замовили рації, біноклі і павербанки для військовослужбовців-зв’язківців, передали бронежилети для Національної Гвардії та евакуаційного конвою, який вивозив людей з міста, а також зібрали гроші на генератор однієї з лікарень міста.
Лідерка гурту "ONUKA" Ната Жижченко розповіла Суспільному, що слова з пісні "Це моє місто" змінили сенс.
"Рядки змінилися, вони стали ще більш універсальними. «Це моє місто» можна сказати і до Чернігова, і до Києва, і до Маріуполя, і до Харкова. Міста стали ще більш рідними, ще більш відчувається за них біль в ці дні і в ці тижні. Чернігів – це місто мого роду. Звідти походить весь рід по лінії мами. Я виходила заміж у Чернігові, і мала найкращі моменти життя, і взагалі обожнюю це місто. Місто, рідне до душі. Це моє місто", - сказала Ната Жижченко.
