Від початку повномасштабної війни волонтери громадської організації "Тарасів Шлях" допомогли близько тисячі людей: переважно військовослужбовцям та учасникам тероборони. Нині до громадських активістів звертаються переселенці з областей, де було найбільше обстрілів, розповіла Суспільному керівниця організації Ірина Ткаченко.
Незрячий Василь Космінський приїхав до Черкас з Києва. До волонтерів прийшов по речі першої потреби.
"Засоби гігієни, сковорода потрібна, дві миски глибокі. Одяг теж потребую,, якісь спортивні штани та, особливо, взуття 43 розміру", – сказав він.
Волонтерка Оксана Миколаєнко допомагає відвідувачам підбирати одяг та взуття. Вона фармацевт за фахом та долучається до будь-якої роботи.
"Прийшла допомагати з ліками, а потім робиш все, за що берешся, щоб швидше людей відпустити. Людей стає все більше і більше, потреби зростають, але ми стараємося. Всі, хто нам приносить, дуже вдячні. Це велика шана нашому українському народу", – розповіла волонтерка.
Ірина Тараненко у центру підбирала весняний одяг для своєї семирічної доньки Анастасії. Разом з двома дітьми жінка приїхала в Черкаси з Чернігова.
"Ми думали, що на день, на два. А тепер, скільки нам тут ще бути, ми не знаємо", – розповіла пані Ірина.
В одній із кімнат громадської організації створили імпровізований аптечний склад. Препарати розставлені та скомпоновані за групами. За словами волонтерки Валерії Гарячої, передають їх як люди з-за кордону, так і власники черкаських аптек.
"Протизастудні, жарознижувальні — саме таке з дитячих ліків нам надали. Все, що необхідно, намагаємося знайти й людям, які заявки роблять, збираємо. На тероборону багато передавали медикаментів, на блокпости багато", – розповіла Валерія Гаряча.
За словами керівниця Ірини Ткаченко, волонтерять в організації десятеро черкасців. Центр працює цілодобово з дев’ятої до шістнадцятої години. Так само щодня організація приймає допомогу.
"Допомога приймається і від людей, місцевих, наших, і від бізнесу. Всі відгукнулися і несуть. Треба посуд – через пів години в тебе купа посуду. Пишу, що треба ліжечка, – через пів години маємо два ліжечка. Допомога надходить з різних країн: ми зв’язуємося з нашими друзями, нашими однокласниками. Вони збирають там, у себе, потім передають нам сюди", – прокоментувала Ірина Ткаченко.
Формують не тільки персональні замовлення, а й для населених пунктів. Голова Сагунівської територіальної громади Ірина Бодяненко приїхала по речі, які не змогли знайти в навколишніх селах.
"Ліки потрібні, бо їх не вистачає. Це в основному антивірусні препарати, знеболювальні. Саме такі нам потрібні. І попросила зібрати дітям-сиротам, бо ми їм теж допомагаємо і продуктами (але продукти я не прошу, бо в селі ми можемо самі організуватися), а от одяг, засоби гігієни", – розповіла Ірина Бодяненко.
За словами Ірини Ткаченко, волонтери надали допомогу близько тисячі людей.
"У кожній родині по п'ять — шість людей, є родини, які групуються, і їдуть по десять, по чотирнадцять людей.б. Я рахую це як одну родину. Тому, якщо взяти тих 200 родин та помножити хоча б на п'ять, то близько тисячі людей ми вже допомогли", – розповіла вона.
За словами Ірини Ткаченко, щодня по допомогу до цієї організації звертається десять — п'ятнадцять родин.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
