Перейти до основного змісту
"Хочу відчувати, що живу в Україні по праву". Український фігурист став волонтером під час війни

"Хочу відчувати, що живу в Україні по праву". Український фігурист став волонтером під час війни

Ексклюзивно
"Хочу відчувати, що живу в Україні по праву". Український фігурист став волонтером під час війни
. HUN Skate

Тренування на льодовій арені замінила майже щоденна робота в тилу.

Андрій Кокура - 19-річний український фігурист із Києва, учасник юнацьких Олімпійських ігор і призер дорослих чемпіонатів України. Однак після початку повномасштабного вторгнення Росії на українські території Кокурі довелось відкласти ковзани подалі - столицю України бомбили, усі внутрішні змагання було призупинено, а більш вагомим стало питання виживання, а не тренувального процесу.

Зрештою, 25 лютого, на другий день повномасштабної війни, спортсмен разом із родичами виїхав до Карпат. Однак надовго там залишитись він не зміг.

"Коли ти бачиш у «Телеграмі», як дід сам іде проти танка та зупиняє його, то неможливо просто сидіти в горах. Аби відчувати себе чистим внутрішньо, хочеться хоча б камінчик кинути у той бік, щоб відчувати причетність до чогось. Щоб відчувати себе добре, треба зробити хоч щось найменше.

Я написав своєму тренеру, що я хочу поїхати до Львова та здати кров, або щось волонтерське робити. Він зв’язав мене з подругою, у якої я зараз живу і яка мене скоординувала, що де можна робити", - зазначив Кокура в інтерв'ю для Суспільне Спорт.

Читайте також: "Був дуже сильний страх смерті". Призерка Олімпіади Ліщинська вдруге покинула дім через агресію РФ

Після приїзду до Львова Андрій став волонтером у львівському гуманітарному штабі і приходив до нього майже кожного дня. Спочатку спортсмен допомагав сортувати речі, готуючи їх до відправки по всій Україні, а потім став вантажником.

"Тут дуже багато гуманітарної допомоги. Є легкі вантажі, а є дуже важкі. Переносимо дуже багато. Мені набагато більше подобається бути вантажником. Вантажник - це як терапія. Постійно щось робиш із речами, відчуваєш їх", - поділився Андрій.

Український фігурист розповів, що навіть і приблизно не може порахувати, який обсяг речей і продуктів надходить до штабу кожного дня з інших міст України та навіть з-за кордону - із Франції, Іспанії, Польщі та інших країн. Під час зустрічі з журналістами Суспільне Спорт він якраз розвантажував фуру на кілька десятків тонн.

"Ти відчуваєш себе мурахою, яка просто знає, що треба робити. Усі ці [мурахи], що бігають…Ти думаєш, як вони здогадуються, що їм треба робити, як вони носять це все. І це щось схоже. Такий собі цілісний організм", - зауважив фігурист.

Уже після розвантаження фури Андрій зізнався - зараз про відновлення своєї фізичної форми навіть не думає. Каже, що це не на часі. Плюс - робота вантажника домопагає тримати м'язи в тонусі. Водночас спортсмен мріє знову вийти на лід та зробити свій улюблений елемент.

"Аксель - це взагалі тема, за якою я найбільше сумую зараз. Я заплющую очі і думаю про те, як роблю потрійний аксель", - поділився фігурист.

Наразі до українського спортсмена звертається чимало іноземних знайомих і колег, які готові допомогти йому. При цьому всі російські фігуристи, із якими він колись перетинався на змаганнях, жодного разу не запитали, як він і чи в безпеці.

"Із першого дня писали іноземці, які підписані на мене [в соціальних мережах], або пов’язані з фігурним катанням, фанати фігурного катання. У мене один фан спитав, чи є в Івана Шмуратка можливість тренуватись. Я відповів, що у нього є можливість ховатись у бомбосховищах. Це те, що я знаю. Багато хто пропонував допомогу закордоном. Наприклад, фінансову чи прихистити. Але це були навіть не спортсмени, а більше наближені до спорту. Хоча була одна спортсменка. Коротше, іноземці пропонували допомогу. Із росіян ніхто не писав", - розповів Андрій.

Через російську агресію в Україні більшість спортсменів більше не можуть проводити тренування на належному рівні, адже це несе пряму загрозу для їхніх життів, або ж у безпечному місті чи селі немає відповідної інфраструктурі. Андрій не є виключенням. Водночас, попри всі обставини, фігурист бачить і дуже позитивні зрушення - єднання українців у боротьбі з російськими військами.

"По-перше, ти не можеш займатися спортом в Україні зараз. Навіть фізично немає такої можливості. А якби ти міг, то ти б що? Катався і думав, чи прилетить тобі бомба, чи ні? Тому ніхто, звісно, не займається спортом. Але уся країна об’єднується. Це як особливість українців - об’єднуватись, коли щось таке трапляється. Не знаю. Коли ми будемо жити у новій вільній країні, я хочу відчувати, що я живу тут по праву, що я щось зробив для цього", - підбив підсумки український фігурист.

Хто такий Андрій Кокура?

  • 19-річний український фігурист, який народився в Києві.
  • Призер юніорських і дорослих чемпіонатів України.
  • Учасник юнацьких Олімпійських ігор у 2020 році у швейцарській Лозанні. Тоді українець посів 9 місце.
  • Тренується під керівництвом українського спеціаліста, чемпіона Європи-1993 Дмитра Дмитренка. Домашньою льодовою ареною Андрія Кокури є майданчик на вулиці Міста Шалетт у Києві.
Читайте також: "Не відчув смак Олімпіади". Фігурист Шмуратко – про дебют у Пекіні та "розрив" на наступних Іграх
Топ дня
Вибір редакції
На початок