Замість сукні і квітів – автомат та військова форма. Вінничанка Надія Дмитрієва розповіла Суспільному про службу в Теробороні. Каже, 8 березня святкуватимемо тоді, коли переможемо. А зараз – працюємо над цим.
У Міжнародний жіночий день – 8 Березня, без квітів таки не обійшлося. Жінок-захисниць вітали їхні колеги-чоловіки.
Зараз, каже Надія – найкращий подарунок для усіх жінок країни – перемога над рашистами.
Надія Дмитрієва
Вінничанка Надія Дмитрієва до війни допомагала онкохворим дітям. Волонтерство змінила на військову форму і автомат. Каже, це тимчасово. У перший день війни, 24 лютого, жінка вступила у Тероборону, аби захистити маму і трьох своїх дітей.
Відвезла їх до друзів за місто, а сама пішла охороняти Вінницю від російських окупантів. Що піде боронити державу від російського агресора Надя вирішила іще до початку війни. Не маючи жодного військового досвіду, але з величезним бажанням допомогти Збройним Силам України у боротьбі з ворогом, розповідає Надія.
"24-го лютого, коли росіяни напали, я прийшла, записалася і відтоді тут. Мамі і дітям говорила, що йду по волонтерських справах, а пізніше таки розповіла, що тепер я –військова. Діти сказали, що пишаються мною, мама не відмовляла. Вони усі розуміють, чому я тут. За весь час я бачила свою малечу лише 10 хвилин. Обидві доньки дуже плакали, син тримався. Я зроблю усе, що від мене залежить, аби вони жили спокійно на своїй землі, без сліз і страху", – каже Надія.
Про службу у теробороні
У батальйоні Тероборони Надю призначили на посаду солдата. Всього у команді, де служить жінка 7 дівчат. Працюють цілодобово і без вихідних – по 24 години, 7 днів на тиждень. Тих, хто без військового досвіду і не проходив службу – усьому навчають старші за званням колеги.
Разом із Надією Дмитрієвою служить в Теробороні Вінниччини Олександр Гром. Його призначили на посаду гранатометника. Чоловік проходив службу в Збройних Силах України з 1999 по 2019-ті роки. Він учасник АТО/ООС. Звільнився у званні майора.
Коли 24 лютого 2022 року російські окупанти почали наступати на наші землі, приїхав до військомату, але там відправили його в резерв.
"Наступного ранку я був уже в батальйоні Тероборони на посаді гранатометника, оскільки маю чималий досвід і хороші навички роботи з "руснею". Намагаюся ділитися своїми вміннями з хлопцями і дівчатами, які вперше тримають в руках зброю. Вони дуже швидко всьому вчаться", – каже Олександр Гром.
Розповідати про спецоперації, які виконують військові Тероборони – ми не будемо, аби не скомпрометувати їх перед ворогом.
Як допомогти теробороні?
Наразі військовим, що служать у батальйонах територіальної оборони, потрібні тепловізори, біноклі, ліхтарі, ножі, взуття. Якщо ви хочете допомогти – пишіть Надії у фейсбуці.
Після перемоги Надя планує повернутися до волонтерства, аби й надалі рятувати онкохворих дітей.
Читайте також
"Ось чому ми виграємо цю війну". Історія військовослужбовця з Вінниці, який врятував дівчинку
