Домівка "Владзя", будівлі з совою та "новим" кольором. Історії трьох чернівецьких будинків

Домівка "Владзя", будівлі з совою та "новим" кольором. Історії трьох чернівецьких будинків

Домівка "Владзя", будівлі з совою та "новим" кольором. Історії трьох чернівецьких будинків
Суспільне Буковина

На початку минулого століття молоді архітектори Чернівців почали споруджувати будинки у новому стилі — модернОзнаки стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. . Його ще називають "сецесія". Вони хотіли створити власний стиль, тому експериментували з кольором, формою, матеріалом та образами.

Розповідаємо, чому будинки прикрашали птахами й плазунами та що означає "естетика молодого 20 століття".

Історії трьох будинків зібрані в проєкті Суспільного Буковина "Загадки чернівецьких атлантів".

Будинок з совою — спілки лікарів Буковини

Наприкінці 19 століття лікарів на Буковині було дуже мало. На 17 тисяч людей — один дипломований лікар. З лікарняними приміщеннями справа була ще гірша. Щоб якось покращити ситуацію, лікарі згуртувалися та створили товариство лікарів Буковини.

Будинок Спілки лікарів Буковини на вулиці Горького
Будинок Спілки лікарів Буковини на вулиці Горького. Суспільне Буковина

Членами товариства могли стати будь-які лікарі Австрії. А керувало усіма справами правління. До нього входили чотири доктори медицини й один зубний лікар.

Щоб десь проводити збори й розмістити бібліотеку, вирішили збудувати окреме приміщення для товариства. Створив будинок архітектор Роберт Вітек. За скромну суму спроєктував будівлю у модному тоді стилі — сецесія.

Будинок Спілки лікарів Буковини на вулиці Горького
Будинок Спілки лікарів Буковини на вулиці Горького. Суспільне Буковина

На призначення будинку досі натякають елементи оздоблення. Сова на карнизі — атрибут алхіміків. Змії під балконом другого поверху як атрибут давньогрецького бога лікування, який за легендами вмів воскрешати мертвих.

Будинок на вулиці Гете, 6

На початку минулого століття модерн був мистецтвом молоді. Щоб творити у власному стилі, молоді архітектори відмовлялись від історичних запозичень. Натомість вдавались до нетипових рішень з кольором, формою та матеріалом. Використовували образи, асиметрію та вільне планування. Завданням архітекторів модерну було будь-яким способом втілити образно-символічний задум.

Колір став одним з основних елементів будівлі. Він повинен був не просто підкреслювати форму, а кричати, привертати увагу. А у "екстремальних" випадках, як на фасаді будинку по вулиці Гете, закликати до переосмислення простору та "довколишньої дійсності".

Будинок на вулиці Гете, 6
Будинок на вулиці Гете, 6. Суспільне Буковина

Розвитку модерну сприяло широке промислове виробництво бетону, заліза, цегли та кераміки. Також у місті створювали майстерні та фірми, основними завданнями яких було "мистецтво оздоблення дійсності".

Будинок на вулиці Гете, 6
Будинок на вулиці Гете, 6. Суспільне Буковина

Стилістику модерну (або ж сецесії) всіляко підтримували у пресі. На початку минулого століття чернівецькі домовласники з усіх сил намагалися довести одне одному, що їхній модерн більш модерновий, аніж у сусідів.

Будинок сенатора Володимира "Владзьо" Залозецького

Зараз будівля на вулиці Кобилянської, 31 виглядає скромно, "випадає" з сецесійного ансамблю міста. Її звели на початку 20 століття, без декоративних деталей. Однак у свій час зовнішній вигляд будинку мав би стверджувати нову, переосмислену естетику молодого 20 століття.

Будинок на вулиці Кобилянської, в якому жив Володимир Залозецький
Будинок на вулиці Кобилянської, в якому жив Володимир Залозецький. Суспільне Буковина

У цьому будинку мешкав політик, вчений, меценат, культурний діяч та правозахисник Залозецький-молодший. Син найвідомішого буковинського хірурга Володимира Залозецького.

Будинок на вулиці Ольги Кобилянської, 31
Будинок на вулиці Ольги Кобилянської, 31. Суспільне Буковина

Залозецький-молодший працював в Австрійській державній службі у сфері охорони історико-мистецьких пам'яток. Заснував українську національну партію. Виступав у палаті громад Британського парламенту, піднявши питання голодомору 33-34 років.

Воював у першій світовій, потрапив в полон, двічі тікав. Возив волгою астраханські кавуни. Збирав інформацію про звичаї та обряди українських селян.

Читайте також

Якою була вулиця Ольги Кобилянської в Чернівцях сто років тому

Аристократи, вечірки та парки з рідкісними рослинами. Три історії буковинських палаців

Читайте нас у Telegram: головні новини Буковини

Станьте частиною Суспільне Буковина: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected]

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди