Видобуток солі з Верхньострутинського родовища на Франківщині: що кажуть експерти

Видобуток солі з Верхньострутинського родовища на Франківщині: що кажуть експерти

Ексклюзивно
Видобуток солі з Верхньострутинського родовища на Франківщині: що кажуть експерти
Фото: Суспільне Карпати

Приблизно 1 300 жителів Рожнятівської громади на Івано-Франківщині підписали лист до державної влади, в якому просять захистити їхнє право на безпечне довкілля. Люди не погоджуються із рішенням видобувати кам'яну сіль у родовищі поблизу села Верхній Струтинь.

Голова Рожнятівської територіальної громади Василь Рибчак в етері Суспільного розповів, що звернення жителів скерували до президента, прем'єр-міністра, у Державну службу геології та надр України та Міністерство захисту довкілля. Крім того, підтримати жителів громади обіцяв на зустрічі 9 лютого народний депутат Олександр Матусевич.

Як видобування солі із родовища впливатиме на довкілля та що радять науковці та юристи — читайте у матеріалі.

Про що йдеться у листі

Жителі Рожнятівської громади вважають, що Міністерство довкілля, погоджуючи дозвіл на користування родовищем, не врахувало потенційну загрозу — складність залягання покладів Верхньострутинського родовища та геологічну слабкість соляно-глинистих пластів. Зокрема, у зверненні люди зазначають, що пласти перебувають у стиснутому та напруженому стані через постійну рухомість платформи гір, а розломи можуть призвести до порушення статистичної рівноваги. Додаткову небезпеку створюють діючі нафтові свердловини.

Як йдеться у тексті звернення, із Рожнятівською селищною радою не погоджували відстані санітарної зони до населених пунктів. Крім того, з жителями не проводили інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо ризиків через свердловинний видобуток кам'яної солі підземним розчиненням, будівництва та прокладання розсолопроводу.

Жителі Рожнятівської громади не підтримали наміри товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" розробити родовище кам'яної солі у Верхньому Струтині у 2010 році через можливу загрозу екологічної катастрофи.

У зверненні люди також вказали наукові заклади та імена науковців, які негативно оцінили цей проєкт через те, що родовище перебуває у нестабільній геолого-тектонічній зоні. Через це може просідати ґрунт, є ризик руйнації будинків, землі та річки можуть засолитися, а місцеві водойми чи криниці, у яких рівень води зараз є низьким, можуть висохнути.

Повний текст звернення читайте за посиланням.

Що каже місцева влада

Голова Рожнятівської громади Василь Рибчак розповів Суспільному, що 5 січня відбувся повторний аукціон із продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення та розробку південно-східної ділянки Верхньострутинського родовища кам'яної солі. Дозвіл виграло ТОВ "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків", зареєстроване у місті Костянтинівка Донецької області.

Зі слів Василя Рибчака, станом на 9 лютого договір на викуп спецдозволу ще не уклали. Інвесторів могли зупинити чутки про протести громади, каже голова.

"Зараз до громади жодних звернень щодо розробки родовища від будь-якого інвестора не надходило", — сказав Василь Рибчак.

Згідно з законом Держслужба геології та надр має право продавати спецдозволи на видобуток корисних копалин державного значення, каже голова громади. Але, додає, гіпотетичний інвестор мав би приїхати, щоб з'ясувати ситуацію та пояснити людям, як він хоче проводити роботи, а також запитати думку громади.

Зараз, каже Василь Рибчак, фактичні межі Верхньострутинського родовища — невідомі.

"За тими схемами, що виставлені Держгеонадрами, це — частина земель громади, а інша частина — Лісового фонду. Люди проти будь-якого способу видобування. Ми маємо гіркий досвід Калуша, Солотвина та інших населених пунктів, де проводився такий видобуток. Крім того, це — територія Карпат, є дослідження науковців про можливість зсувів та інших катаклізмів", — пояснює Рибчак.

З його слів, через землі, що належать громаді, мав би прокладатися трубопровід, тому без дозволу жителів не обійтися.

Що кажуть науковці

"Для Верхньострутинського родовища безпечним є спосіб підземного вилуговування. Такий спосіб видобування застосовували ще за Австрії", — каже геофізик, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Едуард Кузьменко.

Підземне вилуговування — це вимивання солі з породи, пояснює дослідник. З його слів, спочатку бурять свердловину, туди закачують воду, яка вимиває розсіл під землею. Опісля розсіл свердловиною подається нагору, а звідти — трубопроводом на виробництво. У цьому випадку виробництво є в Калуші, до нього від родовища — приблизно 30 км.

Науковець розповідає, що особливістю Верхньострутинського родовища є "брудна" сіль. Це означає, що у пластах її від 76% до 80%, решта — нерозчинний залишок та глина. Інші способи видобутку, каже Едуард Кузьменко, не приноситимуть прибутку, бо для них потрібна "стовідсоткова сіль".

Зі слів Кузьменка, дослідження цього родовища проводили у 60-70 роках XX ст. науковці львівської геологічної експедиції. У 2010 році завод "Карпатнафтохім" хотів розпочати розробку родовища за гроші від компанії "Лукойл". Тоді вже підготували проєкт та отримали ліцензію. Однак коли компанія припинила свою роботу в Україні, все зупинилося. Тоді дослідники способом підземного вилуговування мали працювати на великій глибині — від 70 до 850 м. Це — ізольований пласт, не пов’язаний з іншими. Усього там планували видобути 4 млн тонн солі та використати її для виробництва хлору й каустичної соди.

"Кухонну сіль виготовляти з "брудної" немає сенсу. Україна зараз їсть "артемівську" сіль", — каже Едуард Кузьменко.

За його словами, потужності Артемівського родовища задіяні приблизно на 60%, тобто можуть давати більше доброї харчової солі.

Задля безпеки планували, що під час розробки Верхньострутинського родовища видобувні камери розташовуватимуться далеко одна від одної й між ними будуть товщі непорушених порід. Це мало б захистити ґрунт від просідань.

"Якщо подивитися на розріз Калусько-Голинського родовища, то камера на камері сидить в декілька поверхів поряд одна з одною. Тобто це — величезний комплекс пустот в одному місці. Усього є 11,5 млн м³ пустот і вони — скупчені. До того ж передбачалося закладати видобувні камери порожньою породою, але цього не зробили. Тобто якби ця закладка виконувалася, якби видобувні камери розміщувалися окремо й на певній глибині, то ніякої біди б не було", — пояснює Едуард Кузьменко.

Представники компанії, яка планує видобуток солі, мали б попередньо зустрітися з громадою, каже науковець. У 2012 році працівники підприємства, яке планувало розробляти родовище, пропонували відвезти людей в Румунію або у Польщу — у ті місця, де розробку проводять таким методом, щоб вони побачили, як усе відбувається. Едуард Кузьменко додає, що якщо розробники родовища не зважать на думку громади, то є можливість "виставити пікети та заборонити ці роботи фізично".

Що кажуть юристи

"Дозволи на розробку надр загальнодержавного значення, до яких належать поклади солі, надає Державна служба геології та надр. Щодо земель Лісового фонду, на яких розташоване родовище, то їхнє вилучення і передача в користування належить до компетенції Кабміну. Однак жителям громад не варто опускати руки", — розповідає головний спеціаліст Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги Дмитро Савуляк.

Перед початком робіт підприємство зобов’язане отримати висновок про вплив на довкілля від видобутку копалин з обов'язковим громадським обговоренням, каже Дмитро Савуляк. Окрім цього, забороняється провадження господарської діяльності, якщо не забезпечене дотримання екологічних умов.

"Варто пам’ятати, що дозвіл на розробку надр є тимчасовим і його можна зупинити чи скасувати у випадку порушення умов видобування чи вимог екологічного законодавства. Хоча зараз відсутній механізм участі громад у наданні дозволів на розробку копалин загальнодержавного значення. У ст. 4 Кодексу України про надра чітко пише, що надра є власністю народу України. Тому ігнорування думки жителів прилеглих громад — недопустиме", — каже Савуляк.

Що відомо

28 січня десятеро людей прийшли до голови Рожнятівської громади з проханням заборонити видобуток кам'яної солі компанії, яка вже виграла тендер на дозвіл користування надрами.

Читайте також

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди