Живопис, порцеляна, меблі початку 19 століття: що зберігають стіни Лебединського музею

Живопис, порцеляна, меблі початку 19 століття: що зберігають стіни Лебединського музею

Живопис, порцеляна, меблі початку 19 століття: що зберігають стіни Лебединського музею Суспільне Суми

Живопис, порцеляна, скульптура, старовинні меблі початку 19 століття. Більше двох тисяч експонатів за майже сторічну історію зібрали у Лебединському художньому музеї.

Створенню одного із найбільших музеїв Сумщини сприяв Борис Руднєв. Інженер за освітою, любитель мистецтва.

Живопис, порцеляна, меблі початку 19 століття: що ще зберігають стіни Лебединського музею

Борис Руднєв в Лебединському художньому музеї, фото грудень 1941

Саме йому вдалося зберегти музей під час революції 17-19 років. За словами директора Лебединського художнього музею Андрія Гельмінтінова, в основі музейної колекції націоналізовані мистецькі колекції поміщицьких зібрань, які знаходились у маєтках навколо Лебедина. У першу чергу, це колекція графа Капніста, чий маєток знаходився у Михайлівці, 10 км звідси. А також – мистецькі колекції із маєтку Хрущових, Анінкових, Красовських.

Живопис, порцеляна, меблі початку 19 століття: що ще зберігають стіни Лебединського музею

Вперше свої двері музей відчинив у 1918 році. За часів революції, розповів директор, чимало унікальних експонатів втратили. Музей втратив оригінальні роботи Шевченка, голландський живопис 17 століття, колекцію вогнепальної зброї. Однак, до сьогодні там зберігають атмосферу поміщицької садиби.

Живопис, порцеляна, меблі початку 19 століття: що ще зберігають стіни Лебединського музею

Найбільша частина колекції музею – меблі із маєтку графів КапністівКапністи походили з роду італійського (венеціанського) купця (грека за національністю) Василя Петровича Капніста, який на початку XVIII століття оселився в Україні., які зробили внесок в історію та економіку Сумського регіону. Експонати були врятовані із маєтку Капністів, доля якого була сумна, розповів директор музею. У листопаді 1918 року маєток був розграбований і підпалений. Те, що вдалося витягти із пожежі пізніше було перевезено Руднєвим в Лебедин. Воно стало основою мистецької колекції художнього музею.

Живопис, порцеляна, меблі початку 19 століття: що ще зберігають стіни Лебединського музею

Наразі у музеї реалізовують творчий проєкт до 140-річчя з дня народження їхнього земляка, художника-футуриста Давида Бурлюка. Для участі у ньому необхідно відправити поштою листівки на адресу музею. Завершити проєкт планують до 1 липня, підбивши підсумки виставкою у стінах музею.

Авторка – Христина Довбня

Читайте також

  • Початок мail-art до ювілею Бурлюка та що відомо про сумського художника-футуриста.
  • 15 листів з-за кордону надіслали Лебединському музею на Сумщині від учасників мail-art проєкту.

Читайте нас у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Ми в Instagram

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди