На Рівненщині найбільша потреба у крові є на групи перша+ та друга+. Про це Суспільному розповіла рекрутерка з донорства крові Олена Засмоліна. На Українському радіо Рівне вона пояснила, як відбувається цей процес та які існують міфи, кому можна, а кому не варто пробувати себе у цій справі та чому донор рятує життя.
Донорів бракує завжди
Зі слів рекрутерки, потреба у крові для всієї області завжди перевищує кількість донорів.
“Просто бувають критичні ситуації, і одна така триває майже рік — потреба у групах перша + і друга +. Кров має термін придатності, але, зважаючи на потребу, то довго здана кров не лежить”, — каже Олена Засмоліна.
За її словами, у Центр служби крові щодня приходить від кількох десятків до пів сотні донорів.
“Але замовлень набагато більше поступає від лікувальних установ. Кров переливається дітям після хімієтерапії, людям у важких станах після операцій, породіллям та їх малятам, людям, які потерпіли від опіків, інфекційних захворювань тощо”, — розповіла рекрутерка.
Вона додає, що у Центрі служби крові завжди раді публічним акціям, які заохочують донорство. Для прикладу, у переддень нового року лікарняні клоуни, які опікуються дітьми в обласній онкогематології, закликали рівнян спробувати себе донорами і здати кров прийшли 102 людини. Двох із них забрали на тромбоконцентрат.
Про тромбоконцентрат
Тромбоцити, каже рекрутерка, називають золотими елементами крові.
“Вони живуть в організмі людини 5-7 днів і постійно відновлюються. У них є настільки сильні властивості, що при переливанні лише тромбоцитів людям у важких станах (наприклад, діти чи дорослі після “хімії”), коли тромбоцити катастрофічно падають, тоді переливання лише тромбоцитів дає їм сили і їх організм починає виробляти власні. І пацієнт іде вже на поправку швидше”, — зазначає Олена Засмоліна.
Хто може бути донором
У цьому процесі існують загальні положення, каже рекрутерка. Донором може бути людина старша 18 років, з вагою більше ніж 55 кілограмів.
“Хоча на тромбоцити ми обираємо більш таких крупніших донорів, які мають хороші вени, тому що це є теж важлива процедура. Вона триває 40 хвилин. Мають бути справні вени, щоб людина здала ту дозу, яку їй поставив апарат. Це приблизно, якщо замовляють дві дози — у кожної людини є свій вихід: 190 мілілітрів, 200 мілілітрів”, — розповіла Засмоліна.
Якщо людина здає кров другий раз — вона вже має карту активного донора. Такій людині можуть телефонувати у разі потреби і просити здати кров знову.
Як перевіряють донора
Коли людина приходить у Центр служби крові, її спершу перевіряють у так званих “списках відмовників”, тобто серед тих, кому заборонили бути донором через захворювання, наприклад, гепатит або венеричні хвороби.
“Далі у клінічній лабораторії визначають гемоглобін, у жінок має бути мінімум 125, у чоловіків — 135. Потім — кабінет довіри, терапевт і вже після цього — здача крові. І вже під час забору 20 мілілітрів відбирають для того, щоб дослідити кров на сифіліс, антитіла до гепатитів B I C”, — каже рекрутерка.
Як часто можна здавати кров і в чому користь
Такий процес відбувається не частіше, ніж один раз на два місяці.
“В рік можна здати максимум шість разів. Є люди, які здали понад 100 разів. Після процесу людина може відчути легкість і навіть певну ейфорію. Так само це і профілактика інфарктів та інсультів, серцевих захворювань. Це підвищує імунітет”, — зазначає Олена Засмоліна.
Коли не можна бути донором
Зі слів рекрутерки, індивідуально у Центрі служби крові підходять до людей, які мають ожиріння. Також рекомендують здавати кров орієнтовно через тиждень після того, як отримали щеплення проти коронавірусу. Є певні обмеження для жінок.
“Не можуть бути донорами годуючі матері, а ті, хто не годує груддю — можуть ставати донорами через пів року після пологів. Також варто йти здавати кров через п’ять днів після критичних днів, щоб організм зміг стабілізуватись”, — розповідає рекрутерка.
Якщо людина вживала алкоголь чи знеболювальні ліки, то перед здачею має пройти дві доби. За добу до здачі краще не перевантажуватись фізично, а напередодні після 18:00 обов’язково поїсти.
Про піар на донорстві
У соцмережах іноді можна побачити фото з процесу здачі крові, іноді їх публікують політики. Лікарняний клоун Артем Алексєєв, який сам є активним донором упродовж п’яти років, вважає такий піар корисним і виправданим. Каже, що здачу крові варто популяризувати усіма можливими способами.
“Із усіх людей, які коли-небудь здавали кров, 70% робили це тільки один раз, можливо, десь для своїх рідних. І коли кажуть: ой, десь хтось там піариться... Та нехай піаряться, це важливо, це рятує чиїсь життя”, — зазначив Артем.
Водночас він уточнив, що донорів хоч і стало дещо менше, але через більш ретельний відбір сама кров стала більш якісною.
Куди іти донору
Центр служби крові, який колись мав назву “станція переливання крові” — єдиний в області, де можна здати кров.
“Всі пункти забору крові, які існували - їх вже розформували і там залишилися банки крові. І тому забір крові відбувається тільки в нашому Центрі служби крові на Степана Бандери, 31 у Рівному. На жаль, 30 закладів в області, які мають потребу в крові, де відбувається і народження дітей, і хірургічні операції... а всі приїжджають до нас”, — каже рекрутерка Олена Засмоліна.
Вона уточнила, що усю корисну інформацію про донорство та актуальну потребу можна шукати на сторінці “Рекрутер донорстворівне”.
Авторка: Вікторія Шилан
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram