Коли людина летить, неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років

Коли людина летить, неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років

Ексклюзивно
Коли людина летить, неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Фото: Суспільне Карпати

Трамплінам для стрибків на лижах у селищі Ворохта, що на Івано-Франківщині, цьогоріч виповнюється 100 років. Це — комплекс із п'яти трамплінів, найвищий з яких — 90-метровий — є єдиним в Україні. Тільки тут є змога провести чемпіонат України зі стрибків на лижах з трампліна серед дорослих.

Про історію спортивних конструкцій, їхню реставрацію і про надію місцевих жителів на відродження "Ворохти зимової" — читайте у матеріалі Суспільного.

Я завжди був трохи бешкетником

Тренер Василь Мигащук зустрічає нас у Ворохті біля початку канатної дороги, яка курсує від підніжжя до верхівки трамплінів. На чоловікові — блакитна лижна куртка та старі рукавиці. За кілька хвилин до нашої зустрічі він ще відгортав і утрамбовував лопатою сніг. Чоловік розповідає, що таким "кустарним" методом тренерам доводиться готувати трампліни до стрибків на лижах. Незабаром тут мають відбутися змагання, а покриття ще не готове.

"Ви чому без рукавиць, — запитує Василь Мигащук і починає стягати з рук свої. — Замерзнете ж!".

Моя відповідь із "завжди гублю" перетворюється на тихе вдячне бурмотіння. Холодно.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Канатну дорогу у Ворохті облаштували у 1972 році. Перепад висоти — 75 м, швидкість крісла — 1,4 м/с. Фото: Суспільне Карпати

"Коли тренування проходять на цих трамплінах, то я піднімаюся і спускаюся канатною дорогою у середньому двічі на день: на початку тренування — уверх, де є місточок для спостереження — суддівська вишка, з якої видно всю роботу спортсмена, і коли закінчується тренування. Буває, спускаюся на канатній, а буває, і пішки йду", — розповідає тренер, звично сідаючи у пофарбоване в жовтий колір підвісне крісло.

Василю Мигащуку — 68 років. У лижному спорті він — з 1964 року, досі працює тренером і суддею зі стрибків на лижах з трампліна. Чоловік розповідає, що спортивну школу при трамплінах — сьогодні Івано-Франківську обласну комплексну дитячо-юнацьку спортивну школу із зимових видів спорту — заснували у 1953 році.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Василю Мигащуку — 68 років. У лижному спорті він — з 1964 року. Фото: Суспільне Карпати

"Для мене стрибки — це моє життя. Маленьким хлопчиком я приходив сюди. У мене були свої кумири, я вболівав за тих чи інших спортсменів. Це захоплювало. Ми навіть у вільний час на простеньких лижах, у кого що було, влаштовували такі мінізмагання. Це було дитяче захоплення, яке приносило нам велику радість", — розповідає Василь Мигащук.

Стрибками на лижах як видом спорту починають займатися у сім-дев'ять років. Спершу діти стають на простенькі лижі, щоб у них з'явилося м’язове відчуття снігу, лиж, потім вчаться правильно падати, з'їжджати з-під маленького трампліна, з більшої гірки. Вже потім з'являється бажання стрибнути, каже Василь Мигащук.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Василь Мигащук їздить канатною дорогою у середньому двічі на день. Фото: Суспільне Карпати

"Свій перший стрибок я дуже добре пам’ятаю. Було 20 лютого 1964 року, коли я сам поліз на трамплін. Тренера не було, нікого не було. Я заліз на 20-метровий "шкільний" трамплін і кинувся вниз на таких звичайних, саморобних лижах. Звичайно, було страшно, але я не думав про наслідки. Просто стрибнув, кинувся, можна сказати, з трампліна, підтримуючи себе руками при приземленні", — пригадує лижник.

З його слів, такі стрибки можна виконувати тільки за дозволом і під наглядом тренера. Але Василь Мигащук "завжди був трохи бешкетником".

"Звичайно, я отримав доброго прочухана тоді", — розповідає лижник.

Коли людина летить на лижах, як птах

Василь Мигащук працює тренером зі стрибків на лижах з трампліна у Ворохті вже 45 років — з 1975. Він розповідає, що колись такі спортивні школи були у Києві, Львові, Сумах, Ужгороді, а тепер географія звузилася. Лижників з трампліна готують тільки у Ворохті та Верховині на Івано-Франківщині та у Кременці на Тернопільщині.

"Вже екватор зими минув, а ще жодного стрибка не зробили на трампліні. А попереду — чемпіонат України... Готуємо трампліни, щоб провести ті змагання. Це — досить важко, бо ні снігових гармат немає, якихось катків, гармат, як це буває. Доводиться чекати ласки від "небесної канцелярії" і таким кустарним методом, підкидаючи лопатами, утрамбовувати той сніжний покрив", — розповідає тренер.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Найвищий трамплін у Ворохті має 90 м. Фото: Суспільне Карпати

У Ворохті зберігся комплекс із п'яти трамплінів. Найбільший має 90 м і це — єдиний трамплін такої висоти в Україні. Тільки у Ворохті є можливість провести чемпіонат України зі стрибків на лижах з трампліна для дорослих спортсменів. Змагання для дітей від 10 до 13 років організовують також у Кременці Тернопільської області. Але чемпіонати для дорослих — тільки тут. Трампліни для Ворохти — це її гордість, каже Василь Мигащук.

"В олімпійській програмі трамплін у 90 м вважається середнім, бо змагання переважно проводять на великому потужністю 120-125 м. В олімпійську програму, програми чемпіонатів світу входять великий і середній трампліни. Ми маємо той середній. Для стрибків у 120-140 м — у нас навіть такого трампліна немає. Ведучі спортсмени вже на виїзді за кордоном можуть спробувати себе у тій же Словенії, Польщі, Німеччині, Австрії. Вдома немає умов", — розповідає Василь Мигащук.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Лижників з трампліна готують тільки у Ворохті та Верховині на Івано-Франківщині, а також у Кременці на Тернопільщині. Фото: Суспільне Карпати

Стрибки з трампліна як і лижне двоборство, які викладають у Ворохтянській спортивній школі, – доволі дорогі види спорту. Батькам складно самотужки забезпечити дитину потрібними аксесуарами, розповідає тренер.

"Лижі — досить дорогі і ще екіпірування: кріплення, черевики. А якщо взяти лижне двоборство, то це ще удвічі дорожче, бо там — бігові лижі, їх кілька пар треба мати, теж — черевики, мастила, палки, лижоролери. Звичайно, це — досить важкий матеріальний тягар — екіпірувати спортсмена. Тренери багато своїх грошей вкладають", – каже Василь Мигащук.

З його слів, спортивна школа у Ворохті "вижила" і завдяки ентузіазму тренерів, які "фактично не дають цьому виду спорту закритися".

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Екіпірувати спортсмена — досить важкий матеріальний тягар. Фото: Суспільне Карпати

"Ми взагалі дивилися оптимістично. Завжди. Наприклад, я оптимістично дивлюся. Воно має бути краще, ніж сьогодні. І сподіваємося, що буде краще. Тому що цей вид спорту — він дійсно такий, що вражає людей, коли людина летить, як птах, на лижах", — говорить тренер.

Майже (не)забута історія

Перша згадка про ворохтянські трампліни датується 1922 роком. Це були перші професійні трампліни, які збудували на західних кресах Другої Речі Посполитої. Як пише польське медіа Onet, на початку 1922 року у Ворохті відбувся чемпіонат Польщі зі стрибків з трампліна. На ньому переміг лижник Олександр Розмус, який здійснив стрибок у 22 м, а друге місце посіла жінка – Ельжбета Женткевич.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Гуцули біля трампліна у Ворохті, 1938 рік. Національний цифровий архів Польщі

Вперше історію створення трамплінів житель Ворохти, начальник відділу туризму зв’язків й інвестицій Ворохтянської селищної ради Віталій Кермощук почув у 2017 році, коли перебував у діловій поїздці на гірськолижному курорті Закопане (Польща).

"Нам її розповіли поляки. Людей, які знали цю історію, на жаль, вже немає. А архіви того часу зберігаються у Польщі, бо поляки забрали їх із собою, коли відступали звідси після війни. На жаль, усі документи в основному у них", – розповідає Віталій Кермощук.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Спортсмен під час стрибка у Ворохті, 1935 рік. Національний цифровий архів Польщі

Ворохтянська селищна рада з нагоди відзначення сторіччя трамплінів оголосила серед жителів збір експонатів — медалей, старих фотографій, значків, пов'язаних з історією лижного спорту і трамплінів у Ворохті.

"У нас є така ідея взагалі створити у Ворохті лижний музей, щоб це була історія від початку — від того, як колись спортивні ентузіасти змагалися і стрибали на саморобних дерев'яних лижах, і дотепер — своєрідна еволюція лижного спорту України. Трампліни – це є один із наших першорядних туристичних магнітів, тому що ви не побачите в інших містах, громадах літаючого лижника", — каже Віталій Кермощук.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Лижники сідають у потяг у Ворохті, 1936 рік. Національний цифровий архів Польщі

Труднощі реконструкції

Трампліни у Ворохті розташовані на території навчально-спортивної бази "Авангард". Вона, як і канатна дорога, перебувають у приватній власності. Вихованці та тренери спортивної школи користуються трамплінами на постійній основі завдяки договору оренди. Про це на виїзному засіданні сесії обласної ради у 2019 році розповів начальник управління спорту обласної державної адміністрації Орест Оклієвич.

“Ми вже домовилися, що приватна структура віддає нашій спортивній школі трампліни в безкоштовну і безстрокову оренду, а приміщення – на п'ять років в оренду“, – сказав Оклієвич.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Будинок, у якому розташована спортивна школа. Фото: Суспільне Карпати

У листопаді 2019 року у Яремчі відбулося виїзне засідання ХХХІІ сесії Івано-Франківської обласної ради сьомого демократичного скликання. Депутати відвідали трампліни у Ворохті та спрямували з обласного бюджету гроші на їхню реконструкцію, зокрема, заміну штучного покриття. Реновацією трамплінів зайнялася будівельна фірма жителя Ворохти Михайла Марківа. Він – колишній спортсмен, майстер спорту зі стрибків на лижах з трампліна.

"У 2020 році ми почали реконструкцію трамплінів і за два роки вже фактично змінили профіль трампліна, повністю розібрали старе штучне покриття. У 2021 році ми закінчили облаштовувати штучне покриття, яке привезли з Польщі", — розповідає реконструктор трамплінів, підприємець Михайло Марків.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Підприємець Михайло Марків у минулому також стрибав зі трампліна. Фото: Суспільне Карпати

З його слів, після того, як у 1922 році трампліни здали в експлуатацію, їх реконструювали тричі: у 1964, 1985 і 2020 роках. Остання із реконструкцій є першою з часу здобуття Україною незалежності.

"Ми освоїли 6 млн грн, ще 1,5 млн залишилися на наступний рік. От сходинки збоку зробили, загородження навкруги. Ми повністю змінили гору приземлення — зробили її витягнутою і більш пологою. До цього рекордний стрибок був у 105 м, а тепер можна буде стрибати далі — до 110 м. Також ми об’єднали два трампліни разом під одну гірку. І наступного року плануємо робити освітлення, реконструкцію розгону, кімнати відпочинку зверху мають бути згідно з європейськими стандартами, суддівська вишка та внизу кімнати відпочинку для перевдягання," — розповідає Михайло Марків.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Під час останньої реконструкції повністю змінили гору приземлення трампліна. Фото: Суспільне Карпати

Підприємство чоловіка не спеціалізується на відновленні лижних трамплінів, але він говорить, що у цьому йому допомагає спортивний досвід. Також будівельники консультувалися зі спеціалістами зі Словенії, Румунії, Польщі та використовували їхні креслення.

"Гора приземлення — готова, ще треба розгін зробити, змінити лижню на сучасну, бо та що є – зі застарілої кераміки. Треба зробити зверху утеплені кімнати відпочинку, щоб спортсмени не мерзли, коли готуються до стрибків. Якщо все обладнати — трибуни для глядачів, ліфти, кімнати, реконструкцію суддівської, виклад, то приблизно 40 млн грн потрібно, ми "прикидали", — каже Михайло Марків.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Трампліни реконструювали тричі: у 1964, 1985 і 2020 роках. Фото: Суспільне Карпати

Він розповідає, що реконструкцію трамплінів поки не вдалося внести у програму "Великого будівництва", адже територія, на якій вони розташовані, — у приватній власності.

"Я думаю, нашому спорткомітету і Міністерству молоді та спорту треба вести перемовини, щоби все-таки це повернути у державну власність і зробити тут потужний спортивний опорний пункт стрибків на лижах із трамплінів. Тому що в Україні з такими умовами трамплінів більше немає", — говорить Михайло Марків.

Ветерани

У 2017 році колишні спортсмени-лижники у Ворохті організували змагання з гірських лиж серед ветеранів. Після цього вони заснували спортивний клуб "Ворохта", у якому зараз є 36 учасників. Його очолив Михайло Марків.

"Ми просто мету таку поставили, щоб відродити славу зимової спортивної Ворохти. Тут багато дітей займалися, був потужний прогрес. Але це все було на державному забезпеченні, було фінансування, інвентар, бо стрибки на лижах – це досить таки дорогий вид спорту", — каже голова спортклубу.

З його слів, спортклуб п'ятий рік поспіль проводить змагання серед ветеранів "Гірські лижі". Також учасники пробували організовувати для ветеранів турніри зі стрибків з трампліна, але вони не прижилися.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
У Михайла Марківа є багато старих фотографій лижників. Фото: Суспільне Карпати

Підприємець Михайло Марків присвятив лижному спорту 11 років, ще вісім працював тренером. Чоловік з гордістю розповідає про свій рекордний стрибок – 95 м.

"Колись відбір був не такий, як зараз, коли ходять і просять всіх займатися. Раніше він був більш суворий. Наприклад, прийшов я до свого тренера вперше і він каже: "Якщо з’їдеш з цієї гірки на своїх лижах, то приходь завтра на тренування. І я з’їхав, був дуже радий", – пригадує Михайло Марків.

Олімпійці

З 4 до 20 лютого у Пекіні (Китай) тривають XXIV зимові Олімпійські ігри. Серед учасників – стрибун із Ворохти Віталій Калініченко.

"Ці ігри є дебютними для нашої команди. Участь у змаганнях беруть троє: Євген Марусяк, Антон Корчук і я", – каже він.

Через позитивний тест на коронавірус стрибун з трампліна Віталій Калініченко пропустив перший виступ на Олімпіаді-2022 і не взяв участь у кваліфікаційних стрибках із середнього трампліна.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Стрибун з трампліна Віталій Калініченко пропустив перший виступ на Олімпіаді-2022. Фото: Віталій Калініченко

11 лютого на Олімпійських іграх у кваліфікації стрибків з великого трампліна Калініченко показав найкращий результат серед українців — він полетів на 118 м, набрав 94,2 очки, що дозволило йому зайняти підсумкове 43 місце. Також у топ-50 фінішував Євген Марусяк — стрибок на 104 м, 74,5 очок за політ і 49 місце.

17-річний Антон Корчук виконав стрибок на 82,5 м, набрав 25,4 бала та фінішував останнім серед усіх учасників. Йому подолати кваліфікаційний раунд не вдалося.

Україна на Олімпійських іграх у Пекіні була представлена лише у двох чоловічих турнірах зі стрибків з трампліна: у нормальному та великому трампліні.

За підсумками обох турнірів українці проходили кваліфікацію та потрапляли у перший раунд. Однак там не змогли поборотися за вихід у фінал. Віталій Калініченко показав найкращий виступ у Пекіні, але цього не вистачило для потрапляння у топ-30.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
11 лютого на Олімпійських іграх у кваліфікації стрибків з великого трампліна Калініченко показав найкращий результат серед українців. Фото: Віталій Калініченко

"20 років тому я потрапив у Ворохту і 20 років вже триває моя кар’єра. Вісім років я — у збірній команді України зі стрибків на лижах з трампліна. І Ворохта для мене — це серце моєї кар’єри" – розповідає Віталій Калініченко.

З його слів, стрибки на лижах з трампліна є доволі видовищним видом спорту й через це здаються доволі небезпечними. Але це не так.

"У рейтингу за травматизмом стрибки займають 23-24 місце. А є такі види спорту як баскетбол, наприклад, про які люди думають, що вони — менш травматичні, бо це не так екстремально виглядає. Футбол, наприклад, десь п'яте місце посідає. Стрибки – це не настільки травматичний вид спорту, бо тут ти відповідаєш сам за себе. Деколи погодні умови можуть перешкодити спортсмену приземлитися, але це не так часто буває" – говорить Віталій Калініченко.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Віталій Калініченко показав найкращий виступ у Пекіні, але цього не вистачило для потрапляння у топ-30. Фото: Віталій Калініченко

Серед вихованців спортивної школи у Ворохті в теперішньому основному складі національної збірної України є два спортсмени: Віталій Калініченко та Андрій Васкул.

"Взагалі з Ворохти були чотири учасники Олімпійських ігор зі стрибків і лижного двоборства — це брати Просвірніни, Василь Грибович і Олександр Лазарович. Тепер виборов олімпійську ліцензію Віталій Калініченко – п'ятий спортсмен з Ворохти", – говорить Василь Мигащук.

Найліпше у стрибку – це сам політ

О 12:00 біля трамплінів стає помітно людніше. Поряд із туристами, які планують проїхатися "канаткою" до вершини гори, з'являються перші стрибуни. Незабаром у вихованців спортивної школи починається заняття і вони розминаються та перевіряють кріплення лиж.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Вихованці спортивної школи йдуть на заняття. Фото: Суспільне Карпати

12-літній Віталій Дручків розповідає, що вже п'ять років вчиться стрибати на лижах. Колись у цю спортивну школу ходив його тато, а тепер – він. Хлопець каже, що вже "бере" висоту у 75 м і хоче стрибати краще, ніж Денис Пилипчук – старший на рік спортсмен із Кременця Тернопільської області.

"Найліпше у стрибку – це сам політ. Це – "кайф", – говорить Віталій Дрючків після приземлення.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Віталій Дручків вже бере висоту у 75 м. Фото: Суспільне Карпати

"Я був на чемпіонаті України в Кременці, був у Польщі на різних змаганнях. У Польщі виграв друге місце, а на чемпіонаті України — друге і перше. Якщо буду займатися, то можу піти далеко. Я хочу потрапити на Олімпійські ігри і виграти" – розповідає хлопець і знову поспішає на сходи, щоб піднятися на трамплін.

Коли людина летить неначе птах. Трамплінам у Ворохті на Франківщині виповнюється 100 років
Дорогою на трамплін. Фото: Суспільне Карпати

Читайте також

  • Прикарпатці перемогли у міжнародних змаганнях зі стрибків з трампліна
  • Україна вдруге в історії здолала кваліфікацію в стрибках з нормального трампліна на Олімпіаді
  • Прикарпатець переміг на міжнародних змаганнях зі стрибків з трампліна

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди