Якщо завтра війна: що треба знати чернігівцям у випадку військового вторгнення

Якщо завтра війна: що треба знати чернігівцям у випадку військового вторгнення

Якщо завтра війна: що треба знати чернігівцям у випадку військового вторгнення
ФОТО: Суспільне Чернігів

Що має входити до “тривожної валізи”, де шукати укриття і куди звернутися, якщо хочеш захищати Україну зі зброєю в руках?

Ці та інші питання ми поставили чернігівським військовим, волонтерам та ветеранам. Докладніше читайте далі.

Головне – без паніки

Як сказав Суспільному Андрій Требух, ветеран АТО та заступник командира десантно-штурмового батальйону, паніка – найгірше, що може з вами трапитись під час нападу ворога. Від паніки може врятувати підготовка і чіткий план дій, підготовлений заздалегідь для всієї сім’ї.

За словами Андрія Требуха, у школах та садочках мають пояснювати дітям, як діяти в ситуації воєнної загрози. Мають це розказати і батьки.

“Як виходити, куди йти, хто їх буде контролювати. І в якому напрямку вони мають рухатися. Щоб максимально убезпечити їх – до речі, це ж стосується і дорослих. Щоб не допустити паніки”.

Такі ж речі слід пояснити бабусям і дідусям. Необхідно домовитись усією сім’єю про місце зустрічі. Також – зібрати тривожний рюкзак і поставити біля входу чи на інше видне місце.

Що брати з собою

"Тривожний" рюкзак має бути вдома. За словами Требуха, головне його завдання – дати людині вижити протягом однієї-двох діб у обставинах, коли доведеться переховуватись і тікати.

  • Продукти та вода на одну людину на 1-2 доби;
  • Сірники чи запальничка (краще така, яка не гасне під час вітру);
  • Запас свічок, батарейок, ліхтариків;
  • Зарядні прилади;
  • Засоби гігієни;
  • Нитки, голки, ґудзики;
  • Ніж, ножиці;
  • Теплі речі;
  • Документи та гроші.
Якщо завтра війна: що треба знати чернігівцям у випадку військового вторгнення
Приклад вмісту "тривожної валізки". ФОТО: Новинарня

Як розповів у коментарі Суспільному Сергій Болдирев, директор департаменту цивільного захисту, у "тривожній валізці" має бути також і аптечка.

Аптечка:

• сухий та медичний спирт;

• гумові рукавички;

• клапан з плівкою для проведення штучного дихання;

• засоби для зупинки кровотечі — турнікет, кровоспинний бинт;

• марлеві серветки та бинти;

• еластичні бинти;

• пластирі;

• антисептичні засоби — дезінфікуючий засіб для рук, спиртові серветки;

• антибіотики – на випадок застуди;

• знеболюючі та протизапальні препарати;

• засоби від обмороження;

• ліки відповідно до того, чим хворіє людина.

Де переховуватись

Дорослі мають домовитися заздалегідь, де переховуватимуться. Для цього мають обрати безпечне місце, наприклад, бомбосховище.

“Цивільні мають розуміти, куди їм виїжджати. Це мають бути заздалегідь продумані маршрути. Якщо ж вони знаходяться на роботі, яка забезпечує життєдіяльність міста (ТЕЦ, Водоканал, – ред..) – їх мають охороняти, і там також мають бути сховища. І всі мають знати, як їх дістатися. Разом з тим, ці люди мають мати з собою на роботі “тривожний рюкзак”, – розповідає Требух.

Разом з тим, він радить наперед підготувати варіанти притулку в інших областях.

Бомбосховища та укриття в області

За словами Сергія Болдирева, на сьогодні фонд захисних споруд цивільного захисту області складає 592 об’єкти: 150 – сховища і 442 – протирадіаційні укриття. 152 захисні споруди перебувають у державній власності, 259 – в комунальній власності, 182 – у приватній власності. З них 471 об’єкт готовий для використання за призначенням – це 80%.

“Вони всі підземні. Знаходяться на території підприємств, медичних закладів, а також підприємств, організацій і установ, які забезпечують життєдіяльність: водоканал, електричні мережі, ТЕЦ, тролейбусне управління, ЖКГ”, – говорить Болдирев.

Якщо завтра війна: що треба знати чернігівцям у випадку військового вторгнення
Умовна позначка для позначення, в якому напрямку укриття. Фото: ілюстрація / Суспільне

З його слів, у цих сховищах не передбачене укриття населення, яке проживає в житлових масивах. Кодекс цивільного захисту визначив, що люди мають ховатися у пристосованих приміщеннях. Наприклад, це можуть бути підземні паркінги, підземні магазини, підземні переходи.

“У нас тисячі підвальних приміщень були приведені житлово-комунальним господарством у відповідність до вимог, для того, щоб люди могли там перечекати невеликий відсоток часу”.

В минулому році 980 об'єктів і будівель було обстежено і приведено у відповідність: захисні споруди, підвальні приміщення і багатоповерхові будинки.

Сховища у Чернігові

У Чернігові на сьогодні 100 сховищ і одне протирадіаційне укриття.

Якщо завтра війна: що треба знати чернігівцям у випадку військового вторгнення
Сховище у приміщенні пологового будинку в Чернігові. ФОТО: Суспільне Чернігів

Щоб знайти сховище або укриття, потрібно зайти на сайт цивільного захисту або управління державної служби з надзвичайних ситуацій, там є інтерактивна карта.

За словами Болдирева, половина з цих сховищ готові до укриття і відповідають вимогам. Найпроблемніші – це сховища та укриття, розташовані в підприємствах, які не працюють. Наприклад, Річковий порт, колишня фабрика музичних інструментів і інші підприємства, які припинили своє існування.

Скільки людей зможе сховатися?

220 тисяч людей зможуть сховатися в укриттях, а 265 тисяч зможуть укритися у найпростіших укриттях.

“Те, що ми бачимо на будинках “укриття”, “сховище”, стрілочки, це укриття, які відповідають вимогам, щоб людина могла короткочасно укритися. В таких сховищах люди можуть перебувати добу і більше, але там не вийде довго переховуватись – там немає туалету, води, інших систем життєзабезпечення. Якщо ж починаються воєнні дії, це несподівано і не встигли людей евакуювати – тоді так”.

В житлових масивах під час воєнних дій немає чого робити, говорить Болдирев. Кодекс цивільного захисту визначає що, в населених пунктах, там де є загроза воєнних дій - обов'язкова евакуація населення.

“Тому принцип роботи органів влади передчасна, або відразу від початку воєнних дій провести максимальну евакуацію населення. Залишаться тільки ті, хто забезпечують життєдіяльність, оборонне підприємство, оборона, всі інші мають бути вивезені”.

Чи безпечно ховатися на дачі?

“У місті життєзабезпечення набагато краще. Та ж електрика, водопостачання. І в місті легше надати вам допомогу. Хай навіть це буде інша область (це – задача влади, евакуювати населення в разі небезпеки), але краще в місті. Якщо все ж їдете на дачу – у вас запас провізії, дров та іншого уже мають бути там”.

Андрій Требух говорить, той факт, що ви переховуєтесь на дачі, не говорить про те, що на вас ніхто не нападе. Наводить приклад захоплення Донбасу, коли ворожі війська заходили і в міста, і в містечка, і в дачні селища.

Якщо почався обстріл

“В першу чергу – не панікувати. Хоча це й складно. Де б ви не знаходились – потрібно відійти до найближчого укриття чи підвалу. Найкраще ховатися в підвалах цегляних будинків чи бетонних – щоб не засипало, у випадку вибуху. В панельних будинках ховатися небезпечно. Іноді рятує навіть яма (канави, окопи, вирви від вибухів). Тобто, на поверхні знаходитися точно не можна”, – каже Андрій Требух.

“Якщо ви на вулиці – сховатись в найближчому приміщенні. Якщо це неможливо, накрийте собою дитину зверху і накрити руками голову дитині. Коли пройде п’ять-шість хвилин після останнього пострілу, можна бігти до укриття. Якщо дитина знаходиться на вулиці – швидко забігти в підвал чи під'їзд. Знайти батьків. Якщо неможливо знайти рідних, слід викликати поліцію і чекати допомоги”, – розповідає Сергій Зосименко.

Далі, за словами Зосименка, потрібно знайти телевізор чи радіо та чекати офіційних вказівок від державних органів влади чи місцевих органів самоврядування.

Якщо обстріл застав вас удома, Сергій радить забрати дитину в безпечну кімнату. Відійти від вікон, набрати ванну води (на випадок, якщо припиниться водопостачання, – ред.), перекрити газ на будинок чи квартиру. Сховати дитину під столом, ліжком.

“У випадку, якщо почалися військові дії в місті, дітям не підходити до вікон, триматися у кімнатах, де менше всього вікон, сховатися під ліжко чи стіл і прийняти позу ембріона, закрити руками голову і чекати. Як тільки обстріл закінчився, не виходити на вулицю допоки не пройде дві-три години. Не покидати безпечне місце”.

Як каже Андрій Требух, не можна залишатися на верхніх поверхах багатоповерхівок. За його словами, частий наслідок обстрілів – пожежа. Людина, що знаходиться на верхньому поверсі, може бути відрізаною від шляху до порятунку.

За словами військового експерта Михайла Жирахова, єдине місце у квартирі, де людина може сховатися, це ванна кімната.

“Це єдине місце, де людина не отримає пошкоджень, більшість пошкоджень при обстрілах - шибки. Шибки, які летять в середину помешкання”.

Він також зазначає, що підвал будинку не є безпечним укриттям, там один вхід і вихід, і в разі прямого влучення артилерійського снаряду будівля може засипатися.

Якщо почалося вторгнення

Увімкнути радіо чи телебачення – в першу чергу, говорить Сергій Зосименко.

Якщо перервався інтернет-зв’язок або сторінки державних органів були зламані, звертайтесь по інформацію до Суспільного мовлення. Якщо не працює телебачення — вмикайте абонентську радіоточку.

Далі:

· Вся сім’я збираються в одному місці і виїжджають в безпечну зону до рідних чи близьких. З собою мати рюкзак (вище про це). Або ж прямують до пункту збору на евакуацію.

· Чоловіки сім’ї після евакуації рідних мають звернутися в військкомат для отримання подальших інструкцій чи до своїх командирів безпосередньо.

· Чоловікам одразу приєднатися до лав ЗСУ, національної гвардій, волонтерів, медичних бригад і тероборони.

“Слухати уважно по радіо й телебаченню, які дороги лишаються вільними до евакуації, якщо вирішили виїжджати самотужки. І головне: якщо ти цивільний – ніколи не надягай військову форму”, – говорить Требух.

Як поводитися, доки вас не евакуювали (або якщо не надходило такого повідомлення)

  • Завжди носіть з собою документ, що посвідчує особу.
  • Намагайтеся якнайменше знаходитись поза житлом і роботою, зменшіть кількість поїздок без важливої причини, уникайте місць скупчення людей;
  • Не встрягайте у суперечки з незнайомими людьми.
  • При появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покиньте небезпечний район, якщо маєте таку можливість;
  • Уникайте колон техніки і не стійте біля військових машин, які рухаються;
  • У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу сховищ ― ляжте на землю головою в бік, протилежний до вибухів, і прикрийте голову руками або речами;
  • Якщо поряд з Вами поранено людину, надайте першу допомогу і викличте швидку, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності ― військових. Не намагайтесь надати допомогу пораненим, поки не завершився обстріл;
  • Якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, а також протиправних дій (наприклад, арешту, викрадення, побиття), спробуйте зберегти якнайбільше інформації про обставини подій.
  • Якщо маєте зброю – нікому про неї не кажіть і не показуйте її. І не піднімайте зброю чи боєприпаси, які знайшли покинутими.
  • В ЖОДНОМУ РАЗІ не повідомляйте (у тому числі – в соцмережах) про озброєння та пересування українських військ.

Як приєднатися до Збройних сил України

Як сказав у коментарі Суспільному начальник служби зв'язків з громадськістю Регіонального управління “Північ” підполковник Віталій Кирилов, будь-який призов здійснюється через військовий комісаріат, а зараз це – Центр комплектування та соціальної підтримки.

“Якщо людина ніде не приписана, не є резервістом, а просто виявила бажання стати на захист нашої держави, то вона приходить до військового комісаріату. У них є перелік військових частин, постійно оновлюються заявки про посади, які посади є вакантними і які будуть комплектуватися у разі загрози і під час введення військового стану. Тобто, ті спеціальності, на які є потреба в людях”, – говорить Віталій Кирилов.

Який комплект документів брати з собою:

  • Паспорт та інші документи, які посвідчують особу;
  • Якщо людина в шлюбі – свідоцтво про шлюб;
  • Довідка про відсутність судимості (людину, яка вчиняла тяжкі злочини, не призиватимуть);
  • Довідка від нарколога та психолога;
  • Комплект документів для проходження медичної комісії. Тим, кому 45+, потрібно буде пройти військово-лікарську комісію.

Після цього проходять медкомісію. Для громадян віком 18-45 років можна це зробити у військкоматі.

“Далі збирається особова справа. Це: ксерокопії документів, наявність характеристики з місця проживання та з попереднього місця роботи (якщо є). Формується особова справа і здійснюється призов”.

За словами Віталія Кирилова, увесь процес від початку до кінця триває зазвичай днів п’ять. Віковий діапазон – 18-60 років.

“Міністерство оборони зараз максимально спрощує призов до лав ЗСУ, і якщо у вас немає вад здоров’я – взагалі це буде не проблема”.

Також будь-який кандидат проходить співбесіду з командиром тероборони.

Після цього людині видають припис прибуття до військової частини. І далі людина потрапляє в розпорядження сил тероборони чи іншого виду збройних сил.

Військову спеціальність підбиратимуть споріднену до цивільної спеціальності людини. Наприклад, фахівця з ІТ-технологій можуть направити до зв’язківців, де знадобляться уміння програмувати, а також знання у комп’ютерній сфері. А, скажімо, кравця – до комбінату побутового обслуговування.

“Усі військовослужбовці, які призиваються до лав територіальної оборони (і не є резервістами), стають на повне забезпечення ЗСУ. Про цьому за ними зберігаються робочі місця і виплачується середньомісячний заробіток. Для цього роботодавцю необхідно надати копію контракту, який людина підписує у військкоматі. Також зберігається пенсійне забезпечення. Військовослужбовець ЗСУ отримує й грошове забезпечення”.

За словами Кирилова, Регіональне управління “Північ”, яке сформоване у Чернігові, має у своєму підпорядкуванні сформованих сім бригад, і в кожному районі області знаходиться по батальйону.

“Усі прикордонні райони і зони формуються зараз у першу чергу. Є пріоритетом у формуванні саме прикордонні зони”, – сказав Кирилов.

Читайте також:

Навчальні збори тероборони на Чернігівщині: коли пройдуть навчання

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди