ЗМІ стануть україномовними: омбудсмен про нову норму закону щодо державної мови

ЗМІ стануть україномовними: омбудсмен про нову норму закону щодо державної мови

Ексклюзивно
ЗМІ стануть україномовними: омбудсмен про нову норму закону щодо державної мови Facebook Тараса Креміня

В Україні 16 січня набувають чинності чергові норми Закону про мову. Здебільшого вони стосуються преси ― відтепер друковані ЗМІ зобов’язані виходити українською. Преса може друкуватися іншою мовою, але за умови, якщо паралельно видається тираж і українською. Наскільки ефективно працює закон про мову, а також про чергові норми, які набувають чинності, розповів Українському радіо Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Що зміниться 16 січня 2022 року

У цей день набуває чинності стаття 25 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Ця стаття передбачає, що всі друковані ЗМІ мають друкуватися українською мовою. Ця норма не стосується газет, які друкуються виключно кримськотатарською мовою, мовою інших корінних народів або мовами ЄС. Ті видання, які друкуватимуться іноземними мовами, мають забезпечити наявність не менше 50% примірників українською мовою у торговельних точках продажу преси.

"25-та стаття, що зобов’язує ЗМІ виходити в першу чергу українською мовою, набуває чинності на 31-му році незалежності України, на 26-му році Конституції та на 30-му місяці функціонування власне закону, який набув чинності 16 липня 2019 року", — каже Тарас Кремінь.

Він вважає, що всі громадяни України мали достатньо часу на підготовку до впровадження норм закону.

Чому досі відбуваються дискусії навколо закону

"Ці дискусії підтверджують, що закон працює, що суспільство підтримує розвиток української мови, що влада є дієвою у цьому напрямку, що маємо зріле громадянське суспільство, особливо коли вдається переконати політиків, депутатів різних рівнів у тому, що захищати і підтримувати українську мову дуже важливо", — каже уповноважений з захисту державної мови.

Тарас Кремінь вважає, що питання захисту української мови є частиною проблеми захисту національних інтересів України.

"Це прописано в рішенні Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року: "Захист національних інтересів дорівнює захисту української мови". Тож будь-яка загроза державній мові може розцінюватися як загроза національній безпеці України"", — каже Кремінь

Як працює мовний закон

Закон про державну мову був опублікований в газеті "Голос України" 16 травня 2019 року, але перші його норми набули чинності лише за два місяці з дня його опублікування. Окремі норми закону впроваджуються досі.

"Закон прописано так, що фактично кожні півроку кожна зі статей набуває чинності. Наприклад, з 1 вересня 2020 року в школах, де викладали дисципліни російською мовою, учні почали отримувати освіту українською. Це прорив і нова хвиля українізації нашої освіти", — каже уповноважений з захисту української мови.

Тарас Кремінь розповідає, що регулярно отримує скарги на неналежне виконання вимог закону — переважно порушення стосуються сфери обслуговування, освіти та зовнішньої реклами.

"Протягом 2021 року я одержав З574 звернення, і кожне четверте або п’яте ― від киян. Вони скаржаться, що немає українськомовних версій інтернет-магазинів, що іноді не обслуговують українською мовою, є порушення у сфері зовнішньої реклами та в закладах освіти", — розповідає уповноважений.

Відтак, Тарас Кремінь закликає київську міську владу розвивати мережу підтримки української мови в регіоні.

"Я публічно звертаюся до керівників Києва та області негайно втрутитися в ситуацію, затвердити програму розвитку української мови, як ми це зробили на теренах різних областей, запровадити мережу безкоштовних курсів української мови, забезпечити необхідними умовами іспитові майданчики для потенційних державних службовців, здійснювати постійний і позаплановий контроль", — каже Кремінь.

Чи відвідують чиновники мовні курси

"У переважній більшості кожен, хто зареєструвався на сайті Національної комісії стандартів державної мови, яка розпочала іспити з липня минулого року, складає іспит на рівень С1-С2, тобто це вільне володіння мовою", — каже уповноважений з захисту української мови.

Проте, досі в Україні значний відсоток громадян не володіють або погано володіють українською мовою. Тарас Кремінь розповідає, що такі люди є в усіх областях України. Важливим фактором виправлення ситуації є ініціативи місцевої влади. Приміром, Харківщина, за словами уповноваженого, стала одним з форпостів з захисту і розвитку української мови.

"Підкреслюю, ми повинні бути захищеними у своїх правах ― мовних, освітніх, культурних, медичних тощо. Мовне право є конституційним правом, тому вимагаймо, щоб наші права були захищеними", — каже Тарас Кремінь.

Чи штрафують за порушення мовного закону

Тарас Кремінь розповідає, що штраф можливий, якщо один суб’єкт порушив мовне законодавство більше одного разу протягом календарного року. Порушення має бути відповідним чином зафіксоване, повинен бути складений протокол. Штраф в такому випадку становить від 5100 до 6800 гривень.

"Але сталося так, що ми не наклали жодного штрафу протягом 2021 року. Не через нашу неготовність, а навпаки ― через готовність карати всіх, хто порушує право кожного українця", — каже Кремінь.

Тож причиною відсутності штрафів є те, що в усіх випадках порушники докорінно змінювали поведінку та надалі дотримувалися норм закону. З 16 липня 2022 року, каже Тарас Кремінь, за порушення мовного законодавства стане можливо штрафувати навіть окремих осіб — передусім це стосується працівників сфери обслуговування.

"Штрафи можна буде накладати на конкретного порушника ― на продавчиню, оператора заправної станції, директора підприємства, на будь-кого, хто протягом року буде порушувати мовне законодавство і це буде належним чином зафіксовано", — каже уповноважений.

Куди звертатися, якщо ваші права порушено

"Якщо ви вважаєте, що ваші права на отримання послуг та інформації державною мовою порушуються, звертайтеся напряму до нас. На сайті mova-ombudsman.gov.ua є зручна форма, де ви можете подати інформацію, прикріпити фотофіксацію, аудіо чи відео", ― каже уповноважений та обіцяє, що кожна скарга буде належним чином розглянута протягом 10 днів.

Читайте також

Перемога Усика, Паралімпіада та "Велике будівництво". Українці назвали головні досягнення 2021 року

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди