Чи має держава контролювати ціни на продукти. Відповідає економіст

Чи має держава контролювати ціни на продукти. Відповідає економіст

Чи має держава контролювати ціни на продукти. Відповідає економіст

Кабінет міністрів вирішив обмежити торговельну надбавку на низку соціальних продуктів ― гречку, цукор, борошно, макарони, молоко, масло, олію, яйця, курятину. Відповідні зміни внесено до карантинної постанови № 1236 на останньому засіданні уряду. Ці зміни передбачають, що на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки не має перевищувати 10% від оптово-відпускної ціни.

Ще в грудні 2021 року Кабмін заборонив встановлювати аналогічну роздрібну надбавку понад 10 відсотків на батони та олію. Чи спрацюють такі заходи і чи не призведуть вони до того, що з полиць магазинів зникнуть згадані товари в ефірі Українського радіо розповів керуючий партнер консалтингової компанії "Фінансова студія" Євген Невмержицький.

Чи може контроль торговельної надбавки реально вплинути на ціноутворення

"Постанову Кабінету міністрів треба виконувати і це вплине на ціноутворення ― ціни знизяться або будуть утримані. Але як це вплине на всю економіку і чи буде позитив. Постанова виглядає як соціальний захист, тому що на соціальні товари обмежується торговельна націнка. Що відбувається насправді? На ці товари утвориться дефіцит і вони дійсно можуть зникнути з полиць. Якщо виробнику не вигідно продавати товари за зниженими цінами, то відповідно цей товар зникає, а виробник виготовляє або щось інше, або реалізовує товар там, де немає націнок, тобто за ринковими цінами", — зазначив Невмержицький.

Він наголосив, що такі заходи мають зворотний вплив і у результаті все працює на великий капітал, не даючи позитивного соціального ефекту.

"Україна є одним із найбільших у світі виробників зернових продуктів та одним із найбільших експортерів. Хто виробляє зерно ― звісно, олігархи. Ті хто мають великий капітал і майже безкоштовно використовують землю, адже закон про землю ніяк не ухвалять. Зерно експортують, митні збори досить низькі. Що треба було б зробити, щоб ціни утримувались і соціальний вплив був реальним? Збільшити експортні митні збори з вивозу зернових", — пояснив експерт.

На його думку, збільшені мита могли б привернути увагу до внутрішнього ринку продажу зерна. Отже, держава могла б ужити додаткових заходів: зменшити мита на товаровиробників, які виробляють продукцію із зерна, суттєво зменшити експортні мита на готову продукцію, адже додана вартість там набагато більша, ніж у сировинного зерна. А також зменшити імпортні мита на завезення технологій на обладнання для товаровиробництва із зернових ― це збільшить кількість робочих місць.

"Тобто є величезний комплекс заходів, які могла б зробити держава для підтримки внутрішнього виробника, тоді б було наповнення цими товарами, і жодних обмежень не треба було б вводити. Має місце ще одна пряма негативна дія. Якщо зменшується ціна на готову продукцію, то ще більш невигідно стає виробляти цю продукцію маленьким товаровиробникам. Пряма аналогія із збільшенням мінімальної заробітної платні. Нам збільшили ― це ж добре. Але інфляція з’їла всю зарплатню, а бізнес отримав додаткові податки на ведення бізнесу. Загальний негативний ефект", — наголосив Невмержицький.

Він також відзначив, що, якби держава закуповувала у внутрішнього товаровиробника готову продукцію, якої не вистачає і на яку зростає ціна, тоді б вдалося набагато ефективніше регулювати ціноутворення саме ринковими заходами, без адміністративних обмежень.

"Держава може закуповувати великим оптом, а також створювати логістичні центри для зберігання зернових. Тобто є величезна кількість економічних дієвих ефективних заходів, які працюють справді на зменшення інфляції, на збільшення надходжень до бюджету, на соціальну справедливість", — зазначив експерт.

Яку націнку в середньому закладають рітейлери і чи зможе уряд її проконтролювати

"Це додаткові витрати держави на адміністрування виконання закону. Є закупівельні ціни, але один продавець купує за одну ціну, інший за іншу. Тобто певні загальні механізми контролю за цією націнкою встановити важко, аби вони справедливо для всіх працювали. Отже, цей захід дуже складний у виконанні. Така ж ситуація, до речі, із субсидіями ― надзвичайно складно проконтролювати процес їх надання", — розповів Невмержицький.

На його думку, щоденний моніторинг цін, який передбачено постановою Кабміну, це теж адміністрування, що суттєво заважає вести нормальний бізнес і створює додаткові сприятливі умови для корупції.

"Тобто є перевірки і від них краще відкупитися, вирішують люди. Як наслідок ― розвивається тіньовий оборот. А це величезна проблема нашої країни, адже до 60 відсотків капіталу перебуває у тіні", ― наголосив економіст.

Читайте також

Чому українська олія у Польщі дешевша, ніж в Україні. Пояснює експерт

Вигляд, температура зберігання та маркування: як захиститися від зіпсованої їжі. Радить експерт

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди