За результатами соціологічних досліджень, 49% українців називають своїм улюбленим святом Різдво. Наступним за популярністю є Новий рік із 37% прихильників. День Святого Миколая обрали 6%, а старий Новий рік — 4%. Експерти відзначають, що з року в рік зменшується кількість людей, які обирають улюбленим святом Новий рік, натомість збільшується число прихильників Різдва. Як українці святкують Різдво сьогодні, які традиції залишаються, а які відмирають, в ефірі Українського радіо розповіла етнографиня Галина Олійник.
Про відмінність Різдва і Нового року
За словами Олійник, у Європі Новий рік — вуличне свято, коли люди просто виходять на вулицю з петардами, радіють, після цього випивають келих шампанського, і о першій годині ночі вулиці починають вже пустіти.
"Натомість Різдво — це дивовижа, бо Бог відпускає душі на землю. Недаремно відомий етнограф Василь Скуратівський завжди казав, що живуть українці від куті до паски", – зазначила етнографиня.
Вона зауважила, що Різдво і Великдень – це два великі свята, що визначали і ритм, і життя українців.
Про святкування Різдва
"Вважається, що на Різдво з Богом говорять всі: і худоба, і люди, і дикі тварини. Є традиція у деяких регіонах давати по ложці різдвяних страв, які є за столом, і відносити тваринам", – розповіла Галина Олійник.
За її словами, на Житомирщині на Різдво навіть пекли калачі для корови й чіпляли їх на ріг.
"Це вважається неабияке свято, бо за плечима стоїть не тільки ваша сім’я, а весь ваш рід. І душі відпускають не лише добрі, а різні. І коли у Центральній Україні сідають за стіл після молитви, то треба продмухати лаву, щоб не присісти якусь душу", – зауважила експертка.
Вона нагадала, що за часів СРСР люди колядували потайки – це треба було робити, щоб не натрапити на колег по роботі.
Про різдвяні традиції
Галина Олійник розповіла, що за давньою традицією, до Різдва готувалися весь Пилипівський піст — 40 днів.
"Відбирали кращу квасолю, картоплю, купували нове начиння, горщики, прали рушники. Але якщо почитати листи людей, які були на засланні, то цих людей у таборах тримала віра і радість різдвяних вечорів", – зауважила етнографиня.
Вона нагадала, що Різдво – гарний привід провести час із дітьми.
"Якщо батьки хочуть, щоб їхні діти дотримувалися різдвяних традицій, не пошкодуйте часу робити це з ними разом, бо не можна любити того, чого не знаєш. Треба, щоб це було в традиції родини. Якщо ви не приготуєте самі кутю, а купите у магазині, це не буде справжнім святом", – переконана жінка.
За її словами, яскраво влаштоване свято запам’ятається дітям.
"Потрібно, щоб це було у вашій родині, коли ви вистеляєте нову скатертину, несете кутю, а діти залазять під стіл і квокають… Тоді це дітям запам’ятається. Або коли розігрується інтермедія, коли жінка каже: "Іди кутя на покуття". А їй відповідають, ніби сперечаються: "Ні, ні, перший узвар", – зауважила етнографиня.
Галина Олійник додала, що на Різдво говорять стиха, аби в домі була злагода.
"Сідають за стіл і не встають, доки не догорить свічка. Це дуже гарна традиція, яку нині не всі дотримуються. Також до столу раніше кликали людей, які не могли мати різдвяної вечері. Звичайно, зараз люди не кличуть безпритульних, але в останні роки з’явилася традиція, коли святу вечерю готують для безхатьків і високі релігійні чини за одним столом їдять з нужденними", – зазначила вона.
Як підкреслила етнографиня, водночас в Україні не відбувається масове повернення до автентичних традицій.
"Навіть у гуцульських хатах на Різдво вже з’являються і банани, і апельсини. Але, разом з тим, у західному регіоні дуже добре поширена коляда. У Києві цієї традиції дотримуються переважно діти, які ходять на хори і відповідні гуртки", – зауважила Олійник.
Вона наголосила, що коляда є обов’язковим елементом Різдваю.
"Різдво без коляди — це не Різдво, коли ти не ходиш від хати до хати, коли ти не віршуєш, коли ти не зичиш добра: "Щоби вам на смереці помаранчі висли, щоб вам злидні не тисли", "Дай Боже, щоб вам вродилися буряки як козаки, цибулі як дулі, жито як корито овес як кудлатий пес", – пояснила експертка.
За її словами, за столом треба створити справді атмосферу дива і радості.
"Дівчата після вечері виходили і казали стукати ложками, звідки обізветься пес, звідти чекати сватів. Це створює відчуття, що тебе почують з висот і тобі щось скажуть. Також це відчуття, що якщо рік був вдалим, то наступний буде ще кращий. Не даремно спалювали все попереднє, щоб дати місце чомусь новому", – підсумувала Галина Олійник.
Про страви на Різдво
В Україні є традиція, що все, що у вас є, чим ви харчуєтеся і що для вас є важливим, з цим і зустрічали свято. Це обов’язково кутя, узвар, вареники з різними начинками, голубці з пшоном чи кукурудзою. Також українці зустрічали Різдво із рибою, яка була символом Бога. Може бути риба запечена, оселедець, риба присмажена чи фарширована. Ставили на стіл і гриби — мариновані чи сушені.
Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
