Лучанин Ігор Іщук брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Після виїзду з Чорнобиля 8 травня одразу потрапив у госпіталь МВС у Києві, — розповів Суспільному ліквідатор.
У складі команди пожежників з Луцька Ігор Іщук за 10 днів після аварії на ЧАЕС поїхав у місто Прип'ять відкачувати радіоактивно забруднену воду з-під зруйнованого реактора. Про те, що сталася аварія на атомній електростанції ніхто тоді нікому не казав, — каже ліквідатор.
Чоловік тоді працював шофером насосної станції. Пригадує: додому подзвонили, сказали з'явитися в Київ, мити місто. З Луцька тоді виїхало дві насосні станції та дві пожежні машини. 7 травня були вже у місті Прип'ять.
Ліквідатору довелось працювати у підвалі, де була радіоактивна вода. "На коліях стояла насосна станція і рукави йшли на територію десь може півтора кілометра. Вода, яку відкачували, йшла у водойми. Тоді казали: якби рівень води досяг критичної точки, стався б термоядерний вибух, як воднева бомба", — розповідає Ігор Іщук.
Ігор Іщук каже: дозиметрів пожежникам не видавали. З засобів захисту мали тільки респіратори та білі бавовняні костюми. Відкачувати воду довелось безперервно, впродовж 18 годин.
Після виїзду з Чорнобиля 8 травня чоловік одразу потрапив у госпіталь МВС у Києві. Почав боліти живіт. "Бо поки працювали пили воду з кранів тих, що на станції, мінеральної не було", — каже ліквідатор. У лікарні, — каже, — зрозумів, що втратив здоров’я.
Нині Ігор Іщук живе у Боголюбах, каже нещодавно переніс операцію, завжди до пам’ятних дат згадує людей, які разом з ним боролися з наслідками чорнобильської катастрофи.
Що відомо
- У день вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, 14 грудня, в Офісі Омбудсмена заявили про недостатню соціальну підтримку ліквідаторів та інших постраждалих від аварії.
- Три з половиною тисячі волинян ліквідовували наслідки аварії на ЧАЕС 1986-го року та у подальші роки. У Луцьку вшанували учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський атомній електростанції.
- Історія волинянина Миколи Гаврильчука, який 35 років тому ліквідовував наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. У зоні найбільшого ризику в гумовому костюмі та респіраторі пробув дві доби, замість дозволених тоді 12 годин.
- Нині на Волині 167 населених пунктів належать до зони гарантованого добровільного відселення через радіоактивне забруднення. В молоці та грибах досі фіксують перевищений вміст цезію. Які наслідки аварії на ЧАЕС досі відчувають волиняни.
- У Камінь-Каширській, Любешівській, Маневицькій, Прилісненській, Колківській та Сошичненській територіальних громадах, які вважаються радіоактивно забрудненими, проживає понад 153 тисячі жителів.
