14 грудня в Україні – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Напередодні учні Житомирської міської гімназії №3 від вчителів отримали завдання: підготувати та розмістити у соцмережі розповідь про родича-ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та передати естафету своїм одноліткам. Про це Суспільному розповіла дев'ятикласниця міської гімназії №3 Вікторія Нікітчук.
За її словами, її дідусь Микола Нікітчук був атомником. У 1986 році він працював на Рівненській атомній станції. Про це Вікторія Нікітчук дізналася від свого батька, а про те, що дідусь був ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС, довідалася завдяки челенджу, який оголосили у гімназії. Свої пошуки Вікторія розпочала з інтернету, а згодом, як розповіла дівчина, у шкільній бібліотеці знайшла книгу.
"Я знайшла книгу "Покликані Чорнобилем", – каже Вікторія Нікітчук. – В ній є інформація про дідуся. Він працював у Чорнобильській зоні з 10 жовтня по 19 листопада 1986 року. А це виходить, що дідусь був задіяний у будівництві саркофагу, який був зведений за рекордні терміни: 206 днів".



Ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Микола Нікітчук проживає у місті Вараш, що на Рівненщині. Під час телефонної розмови він розповів онуці, що на той час працював в енергетичній сфері, будував атомні станції і тому його долучили до ліквідації наслідків Чорнобильської аварії.
"Неможливо було зробити зайвий крок, бо всюди була радіація, – каже Микола Нікітчук. – Моїм завданням було від'єднати непотрібні трубопроводи від реакторного відділення, так як морози були нестійкими і труби розмерзлися. Працювати можна було лише по 15–20 хвилин, швидко, тому що чистих місць взагалі не було – всюди була радіація. Це була дуже виснажлива і дуже емоційна робота".




Саркофаг, тобто ізоляційна споруда над четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції, будувався з бетону та металоконструкцій, тому, за словами Миколи Нікітчука, не повністю захищав від витоку радіації.
"Він будувався не для галочки, але мав багато тріщин, – каже Микола Нікітчук. – А ось другий саркофаг "Укриття", який побудували, є натягнутим, з нього радіація вже не розповсюджується".


Вікторія Нікітчук пишається своїм дідусем.
"Взявши участь у міському челенджі "Ліквідатор 1986", я розміщу інформацію про свого дідуся у соцмережі і передам естафету іншим гімназистам".

Читайте головні новини Житомирщини у нашому Telegram, Instagram та Viber