В Ужгороді тільки дві комунальні будівлі є інклюзивними, — Сухотін

В Ужгороді тільки дві комунальні будівлі є інклюзивними, — Сухотін

Марафон
В Ужгороді тільки дві комунальні будівлі є інклюзивними, — Сухотін
Суспільне Закарпаття

Майже 6 тисяч людей з інвалідністю проживають станом на 2 грудня в Ужгороді. Про це Суспільному розповіла заступниця директора департаменту соцполітики міськради Іванна Франчук. За її словами, третина з них мають ураження опорно-рухового апарату. Наша знімальна група поспілкувалася з ужгородцем Іваном Дідиком, який на візку з 15-ти років.

Суспільне публікує серію матеріалів про інклюзивність в області.

Аби потрапити до будівлі.міського "Водоканалу", ужгородець Іван Дідик машиною під’їжджає до будівлі, а далі пересідає у візок.

"Щоб заїхати на такий невисокий бордюр, у мене виникають труднощі, — сказав чоловік. — Адже потрібно зробити ривок, а через те, що в мене спина хвора, то я його зробити сам не можу. І так мені потрібно об’їжджати по такому тротуару, який дуже незручний".

Також чоловік каже: не може заїхати і на пандус: "Краще такі пандуси робити суцільні та довші, тому що коли людина тягнеться, а тут дуже вузький прохід, і виходить, що візок може скрутитися, якщо одна рука сильніша, а друга слабша. Потім виходить така неприємність, що можна випасти і мало того, що собі щось пошкодити, та ще й візок зламати".

"В Ужгороді тільки дві будівлі відповідають потребам людей з інвалідністю", — Сухотін
Суспільне Закарпаття

Директор міського "Водоканалу" Станіслав Карташов телефоном пояснив: будівля з таким пандусом їм дісталася ще з радянських часів. Відтоді його не оновлювали. За потреби, каже, люди з інвалідністю можуть покликати чергового.

Після міського "Водоканалу", куди ужгородець не зміг потрапити, він поїхав у міську поліклініку.

"Тут, як бачимо, тепер зробили пологий пандус, на який можна легко заїхати на візку, — сказав Іван Дідик. — Раніше він тут був товстуватий на дві сходинки, так що потрібно було з ривка заїжджати. Тепер на перший поверх можна заїхати на візку без зайвих зусиль. Але тільки деякі лікарі приймають на першому поверсі, а інші кабінети знаходяться на другому поверсі.

Читайте також: "Хочеться певної системності". Чи стало Закарпаття доступнішим для людей з інвалідністю

"Якщо пацієнт прийшов до спеціалістів, то вони спускаються вниз, — пояснила головна сімейна лікарка міста Тетяна Козак, — є в нас кабінет чергового лікаря, він може оглянути пацієнта там. Звичайно, що ця лікарня в нас так побудована: може, з часом й буде ліфт. Але це потрібно дивитися по самій будові: чи можна це зробити, чи ні".

Сходинка на сходинці

Пандус другої міської поліклініки теж не відповідає нормам, — вважає голова Закарпатського товариства осіб з інвалідністю Денис Сухотін.

"Завеликий кут нахилу, слизька плитка, це іржавий поручень, який йде не кінця, — пояснив він. — Піднятися людині з ураженням опорно-рухового апарату просто фізично неможливо. А ще й більше того — небезпечно. Цьому пандусу не більше 5 років, і його можна було зробити більш нормальним та адекватним".

За словами Дениса Сухотіна, з-поміж доступних місць в Ужгороді повністю відповідають вимогам будівлі міської ради та департаменту соцполітики.

"В Ужгороді тільки дві будівлі відповідають потребам людей з інвалідністю", — Сухотін
Ужгородська міська рада.

"Місто побудоване таким чином: або через архітектурну моду, або через якийсь окремий ландшафт: у нас сходинка на сходинці, — пояснив Денис Сухотін. — У нас постійно на будь-якому вході є певні архітектурні перешкоди. Це стосується будь-яких закладів: і медичних, і освітніх, і розважальних і просто території міста. Облаштовувати їх під принципи універсального дизайну категорично необхідно, тому що в Ужгороді проживає близько 6 тисяч людей з інвалідністю — 5 500, з них третина — це люди, які мають ураження опорно-рухового апарату".

Суспільне звернулося з запитом до департаменту соцполітики міськради, скільки установ у місті пристосовані для людей з інвалідністю, зокрема, мають пандуси. У відповіді йдеться: такої інформації в них немає.

Стратегія доступності та безбар’єрності

Також в обласному центрі діє програма "Ужгород – місто, доступне для всіх" на 2020-2024 роки. На неї в 2019-му передбачили 5 мільйонів гривень на 5 років. Однак у відповіді на запит у департаменті повідомили: цього року фінансування вони не проводили. Чому — заступниця директора Іванна Франчук пояснила: з міськради не спрямували гроші. Водночас у місті розробили ще одну програму для людей з інвалідністю — до 2030 року. Її затвердили на сесії 29 листопада. Іванна Франчук каже: грошей для втілення цієї стратегії департаменту соцполітики не треба.

"В Ужгороді тільки дві будівлі відповідають потребам людей з інвалідністю", — Сухотін
фото ілюстративне/УНІАН

"Відтепер усі нормативно-правові документи, які будуть виходити з Ужгородської міськради, мають виходити відповідно до стратегії із забезпеченням доступності та безбар’єрності для жителів міста, — розповіла Іванна Франчук. — На основі стратегії буде розроблено план заходів, який передбачатиме заходи зі створення фізичної, суспільної, економічної, освітньої та цифрової безбар’єрності".

Чому цього року не спрямували департаменту кошти на попередню програму — "Ужгород – місто, доступне для всіх" на 2020-2024 рр — і чи фінансували її з інших департаментів, Суспільне відправило ще один запит на ім’я міського голови Богдана Андріїва. Відповідь очікуємо.

Читайте нас у Telegram, Viber та Instagram

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди