Патронатні вихователі як форма сімейного виховання. Історія подружжя Ткачуків з Вінниччини

Патронатні вихователі як форма сімейного виховання. Історія подружжя Ткачуків з Вінниччини

Марафон
Патронатні вихователі як форма сімейного виховання. Історія подружжя Ткачуків з Вінниччини Патронатні виховатилі як форма сімейного виховання. Фото/Суспільне Вінниця

Марафон "Не чужі діти", розповімо про патронатних вихователів. Це люди, які максимум на пів року беруть на виховання дітей, чиї тато і мама поки не позбавлені батьківських прав. Втім з певних обставин вони не можуть виконувати свої обов'язки. Одну таку патронатну родину місяць тому створили у селі Булаї Погребищенської громади. Подружжя Ткачуків взяли на виховання 4 братиків.

Патронатні виховатилі як форма сімейного виховання. Історія подружжя Ткачуків з ВінниччиниСуспільне Вінниця

У патронатну родину Ткачуків потрапили Нікіта, Сергійко, Стас і Макс. Живуть тут уже місяць.

"Тут нормально, але додому хочу. Мамі важко з нами. Вона сказала зробить ремонт і забере нас", — каже Стас.

Мама, про яку говорять хлопці, часто залишала синів самих. Дітьми опікувалася бабуся. Коли померла, за трьома молодшими братами доглядав 12-річний Стас. Нині ж, із біологічною мамою діти спілкуються телефоном, — розповідає патронатна вихователька Інна Ткачук.

"Мама обіцяє що буде на вихідні, але її немає. Вони тепло з нею спілкуються, що аж мурашки по тілу. Плакати хочеться. Вона обіцяє, але не приїздить", — розповідає Інна Ткачук.

Патронатні виховатилі як форма сімейного виховання. Історія подружжя Ткачуків з ВінниччиниНа фото: Інна Ткачук

Прихистити дітей позбавлених батьківської турботи хотіла давно, — каже Інна, але що це буде аж 4 дитини і усі хлопці — не могла й уявити. З чоловіком Миколою мають іще двох власних дітей. Вони вже дорослі.

"Я люблю готувати, пекти, а їсти нема кому — це одна з причин. Чому не взяти діток, яким я б могла готувати, доглядати. Діток ми дуже любимо", — каже Інна Ткачук.

Микола каже, у них з Інною тепер не один син. А п'ять. Нехай і 4 патронатних. Разом і уроки роблять, граються, і по господарству пораються.

"Діти слухняні, я задоволений, що такі нам потрапили", — говорить Микола Ткачук.

Патронатні виховатилі як форма сімейного виховання. Історія подружжя Ткачуків з ВінниччиниНа фото: Микола Ткачук

Вероніка — донька Інни та Миколи, розповідає, гратися з хлопцями часу немає, бо ж вчиться у медичному коледжі. Через карантин на дистанційці.

"В дома раніше було сумно. Старший брат поїде на роботу, тата немає, мама на кухні. Прийдеш зі школи тихо. А тепер такий шум, галас. Одразу було незвично, але звикла", — каже Вероніка Ткачук.

Патронатні виховатилі як форма сімейного виховання. Історія подружжя Ткачуків з ВінниччиниНа фото: Вероніка Ткачук

У мами хлопців, яка живе у сусідньому селі — є пів року, аби виправитися. Якщо ж вона не захоче брати відповідальність за своїх дітей, то для Стаса, Макса, Нікіти і найменшого Сергійка — соціальні служби шукатимуть прийомну сім'ю, ДБСТПрийомна сім’я – це сім’я, яка взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. або ж усиновителів.

Довідка

На Вінниччині нині 5 патронатних сімей, вони виховують 7 дітей. Це найскладніша форма сімейного виховання, бо в родину вони приходять тимчасово від 3 місяців до пів року. Пояснює очільниця обласного центру соціальних служб Олена Стоялова.

Патронатні вихователі щомісяця отримують заробітну плату: це 5 неоподаткованих мінімумів ( 12 405 грн).

Патронатні виховатилі як форма сімейного виховання. Історія подружжя Ткачуків з ВінниччиниСуспільне Вінниця

Читайте також: Опікунство як форма сімейного виховання. Історія 17-річного Влада Зеленецького з Вінниччини

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди