"Моє життя тоді коштувало батарейки від шокера". Історія прикарпатського творця плакатів на Майдані

"Моє життя тоді коштувало батарейки від шокера". Історія прикарпатського творця плакатів на Майдані

Марафон
"Моє життя тоді коштувало батарейки від шокера". Історія прикарпатського творця плакатів на Майдані Суспільне Карпати

Архітектор з Надвірної Тарас Угринчук під час Революції Гідності малював плакати, розфарбовував каски та брав участь у сутичках. На Майдані він отримав 10 переломів — чоловіка побили "беркутівці". Історію Тараса Угринчука читайте у матеріалі Суспільного.

Поїздку в Київ Тарас Угринчук почав планувати після 30 листопада 2013 року, коли на Майдані "беркутівці" побили студентів. Спочатку чоловіка не відпускали родичі, які хвилювалися за нього, однак 13 грудня він вирушив у Київ. На Майдані Тарас Угринчук був заступником сотника "Івано-Франківської сотні". З перших днів Революції Гідності чоловік почав малювати.

Мистецтво почалося з прапора сотні

"Треба було якось відволікатися від того всього, але і та атмосфера на Майдані, той патріотизм, енергетика сама спонукала до якихось творчих проявів. Хоча спочатку це були суто технічні варіанти. Треба було намалювати прапор "Франківської сотні". Я запропонував, що буде гарно, готично, бо це — Галичина, готичним шрифтом "Франківська сотня". Усім тоді сподобалося", — розповідає Тарас Угринчук.

"Мистецтво правди". Історія прикарпатського творця плакатів на МайданіТарас Угринчук

Ліворуч на фото: Тарас Угринчук та прапор сотні

Згодом учасник Революції Гідності малював на Майдані плакати та почав розмальовувати фарбами каски. На них зображав калину, прапори, патріотичні гасла. Схожі зберігаються в Музеї Небесної Сотні в Івано-Франківську.

День закоханих на Майдані

Тарас Угринчук пригадує День закоханих на Майдані. Тоді він та інші протестувальники вирішили створити картину.

"Я кажу: "Давайте щось таке зробимо, аби свято відчувалося і в нас тут — на поверсі у Жовтневому палаці. Це був такий цікавий малюнок: Україна з квітів, з маків, у формі серця. З одного боку — у касці з пластиковими окулярами такими прозорими, щоб кулі гумові не потрапляли в очі, і у віночку — з іншого боку", — розповідає митець.

Поранення і смерть друга

На Майдан Тарас Угринчук їхав три рази. Щоразу – на тиждень. Востаннє вирушив туди всередині лютого. Під час сутичок поблизу Маріїнського парку 18 лютого чоловіка побили "беркутівці". Від ударів чоловік знепритомнів. Прийшов до тями від дзвінка дружини.

"Як вона потім пояснила – щось тьохнуло в серці. І всупереч моїм наказам не телефонувати, не турбувати, не відривати від роботи, вона передзвонила. І це врятувало мені життя. Бо якби я пролежав ще трішки, стік би кров'ю", — пригадує Тарас Угринчук.

Минуло кілька хвилин, і "беркутівці" знову почали бити чоловіка.

"Коли вже "Беркут" тягнув, я не бачив тієї людини, а просто почув, що це старший чоловік був. Він російською сказав, що хотів випробувати на мені шокер. На що той беркутівець (це мене здивувало) сказав, що "тільки батарейки посадиш". Тоді я зрозумів, що моє життя тоді коштувало батарейки від шокера", — розповідає Тарас Угринчук.

Тоді він отримав 10 переломів. Тараса врятували волонтери, які донесли його в Будинок офіцерів. Там медики зашили чоловіку рани. На підлозі Тарас Угринчук побачив загиблого. Ним виявився сотник "Івано-Франківської сотні" Сергій Дідич.

"Я вже бачив, як біля мене люди гинули. Але, коли я побачив свого друга-побратима – це був шок", — розповідає майданівець.

Тарас Угринчук розповідає, після побиття місяць лікувався в Україні та в Польщі. Реабілітація триває і досі. Під час сутичок "беркутівці" забрали у чоловіка телефон, тож і фото робіт з Майдану у Тараса майже не залишилося.

Хотіли стерти пам'ять про Майдан

"Дуже шкода, що жоден з тих малюнків не зберігся. Всі оті роботи, малюнки були подерті на маленькі шматочки. Це ж треба було мати стільки ненависті й стільки злості, щоби це знищити. Це — ж мистецтво. Вони це шматували й нищили, щоб навіть не було пам’яті про Майдан, дуже шкода", — каже Тарас Угринчук.

"Мистецтво правди". Історія прикарпатського творця плакатів на МайданіСуспільне Карпати

Каска з Музею Небесної Сотні

На його думку, у мистецтві мало б утворитися якесь відгалуження — "майданівське", бо "Майдан підняв рівень патріотизму в українців на неймовірний рівень".

Мистецтво правди

Мистецтвознавиця Віолетта Дутчак називає творчість майданівців "мистецтвом правди". За її словами, свої роботи учасники Революції Гідності створювали не лише за допомогою професійних засобів, а й із підручних матеріалів, що допомогло зафіксувати той період в артефактах Майдану.

"Мистецтво правди". Історія прикарпатського творця плакатів на МайданіСуспільне Карпати

Каска з Музею Небесної Сотні

"Мистецтво Майдану – це такий специфічний культурний прошарок, насамперед часовий. У другу чергу, це — якесь таке синтезування мистецтв, бо всі мистецтва тоді представляли один напрям, одні емоції, один якийсь історичний період, який відбувався саме в той час. Завжди у такі періоди історії загострюється відчуття гордості, загострюється відчуття національної ментальності, і тому дуже багато тих символів, які з’явилися на Майдані під час Революції Гідності – це були ті символи, які ототожнюються з Україною", — каже Віолетта Дутчак.

Читайте також

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди