Музей політв’язнів у Тернополі: що можна побачити в будівлі, де була в’язниця КДБ

Музей політв’язнів у Тернополі: що можна побачити в будівлі, де була в’язниця КДБ

Музей політв’язнів у Тернополі: що можна побачити в будівлі, де була в’язниця КДБ Суспільне Тернопіль

Першому в Україні меморіалу-музею політв’язнів виповнилось 25 років. Його заснували у Тернополі, в будівлі, де за часів Радянського Союзу була тюрма Комітету державної безпеки. Про це Суспільному розповіла працівниця музею Уляна Рикун. За її словами, у музеї зараз є приблизно 700 експонатів.

Захід розпочався у дворі біля музею. Священники та всі присутні помолилися за політичних в’язнів, які загинули тут. Тернополянка Оксана Копач прийшла на відзначення річниці з внуком.

Музей політв’язнів у Тернополі: що можна побачити в будівлі, де була в’язниця КДБСуспільне Тернопіль

Музей політв’язнів у Тернополі: що можна побачити в будівлі, де була в’язниця КДБ

"Ми зобов’язані взяти свою історію, зобов’язані їх шанувати. Це для мене велика честь бути тут. Я прийшла з внуком, щоб теж йому розказати історію нашої держави, щоб він теж її знав", – каже Копач.

Політв’язень Володимир Мармус каже, у 1973 році відбував тут покарання за діяльність підпільної Росохацької групи. Тоді, 22-січня, їхня група встановила синьо-жовті прапори до 55-ї річниці проголошення Четвертого Універсалу Української Центральної Ради в Києві. Він розповів, яке значення для нього має будівля музею:

"Це є та ганебна пам’ятка тої епохи, комуністичного режиму, який причинив нам і нашій нації багато зла, щоб сучасне покоління бачило наяву і в якійсь мірі згадувало той період".

Політв’язень і старший науковий співробітник музею Ігор Олещук розповів про останній встановлений у музеї експонат – стоматологічне обладнання з Воркути в Росії. 70 років тому ці інструменти належали двом політв’язням Олегу Нечаю та Івану Нечаю, справжнє ім’я якого Євген Кипибіда. У 1952 році вони облаштували стоматологічний кабінет у радянському таборі у Воркуті.

"Там велика була цинга, там не було нічого з вітамінами С і в людей, які там жили, вивалювались зуби. А треба було підтримувати здоров’я тих шахтарів і от зробили той кабінет. Була американська апаратура, дуже багато такого Радянський Союз мав, вони зі сплавів так вставляли зуби", – каже Олещук.

Найцінніший експонат – бронежилет заступника провідника ОУН Степана Бандери – Ярослава Стецька.

"Орест Дацків був радником, він в 2011-му році помер, а в 2016-му його дружина перебирала речі і знайшла бронежилет і фотографії. Він, коли виступав на відкритому повітрі, то ті радники заставляли одягати його бронежилет. Він в 44-му і так був ранений, коли виступав", – каже Олещук.

Також в музеї є 12 відреставрованих тюремних камер і ще 16 – недіючі. За підрахунками Ігоря Олещука, в цих камерах у різні часи могли відбувати покарання до 50-ти тисяч політичних в’язнів.

"Історико-меморіальний музей політичних в'язнів відкрили" та освятили 14 жовтня 1996 року на свято Покрови Пресвятої Богородиці, розповів Ігор Олещук. За його словами, ідея створення музею належить краєзнавцю, археологу, директору Інституту національного відродження з Тернопільщини І. Ґереті.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди