"По іншому не міг": історія черкащанина, який загинув під час оборони Донецького аеропорту

"По іншому не міг": історія черкащанина, який загинув під час оборони Донецького аеропорту

"По іншому не міг": історія черкащанина, який загинув під час оборони Донецького аеропорту Колаж Суспільне Черкаси

"Він по іншому не міг" – про сина, Андрія Терещенка, розповідає його мати пані Світлана. Юнак у 2014-му поїхав боронити Донецький аеропорт, а 2 грудня, під час обстрілу, отримав поранення в голову.

До Дня захисника і захисниць України – історія черкащанина Андрія Терещенка та його мами Світлани, яка нині допомагає військовим на сході.

Цього року Андрієві мало б виповнитися 30. Його кімната – кольору неба. Його мати Світлана Терещенко довго зважувалася, аби бодай щось у ній змінити:

"Вважалося, що ще частинка Андрія тут знаходиться. Я не могла нічого міняти", – розповіла жінка.

Андрій Терещенко загинув у Донецькому аеропортіСуспільне Черкаси

Блакитний – це був улюблений колір сина, додала жінка. Тепер у кімнаті світло та сонячно і є своє небо і зірочка…

"Зірочка, сонечко… Я навіть не знаю… Оскільки він зірочка й сонечко – все разом".

Андрій Терещенко загинув у Донецькому аеропортіСуспільне Черкаси

Пані Світлана пригадує, що син брався за найважче. Завжди був в перших.

Він сам прийшов до військкомату, бо дивувався, що йому не прислали повістки, розповіла пані Світлана:

"Каже, чого мені нема повістки?

– А ти хочеш служить?

– Да!

– Де?

– А де складніше?", – переказує діалог із сином жінка.

Андрій Терещенко 2014-го поїхав боронити Донецький аеропорт. Провів там чотири найзапекліші місяці. Пройшов і штурми терміналів, й обстріли.

Мама Андрія показує нам світлини сина:

"Ось, дивіться. Різниця між цими фото кілька місяців. Втім, здається ніби минув не один рік. Це так війна змінює людину. Тоді син враз помужнів. Тобто люди на війні дорослішають набагато".

Читайте також: "Мамо, я на війні": черкащанка "Марго" про життя жінки на фронті
Андрій Терещенко загинув у Донецькому аеропортіСуспільне Черкаси

Того дня в Андрія була температура під сорок. Однак він пішов у бій. Він був його останній, розповіла мати юнака.

"Хлопці настільки були впевнені, що він лежить з температурою, що коли він впав, то вони не зрозуміли, що це Андрій спочатку – просто трьохсотий. Це була робота снайпера. Вцілив чітко в голову. Куля буля розривна", – розповіла пані Світлана.

Андрієві тоді було 23 роки. Вдома його чекали рідні та дівчина. І подарована вівчарка Злося. Тепер вона біля Світлани поруч завжди, і під час інтерв’ю також. Час від часу скавулить, коли згадують про хлопця. Жінка розповідає, що вона теж сумує:

"Собака жодного разу не була на кладовищі, тим більше коли Андрія ховали. Якось ми взяли її з собою.Вона прибігла чітко до Андрійкової могили, лягла на могилку і видно як плаче собака – доріжки сліз".

"По іншому не міг": історія черкащанина, який загинув під час оборони Донецького аеропортуСуспільне Черкаси
Читайте також: Із фронту повернувся з собакою: черкаський доброволець пригадав дні на війні

Світлані Терещенко в цій кімнаті, що була колись Андрієва, – затишно: серед світлин та нагород сина. Лише тут жінка може спати спокійно. Нині вона й сама має бойовий досвід: у 2017-му стала військовим медиком і поїхала на схід України – піклуватися про бійців.

"Мені хотілося хлопцям дати те, що я не додала Андрієві", – додає жінка.

Своїм сином пишається і знає, що інакше він вчинити б не зміг.

"Мені часто ставлять питання – ну як це було не зупинити? Я розумію: з одного боку, як мати, я не хотіла, але ж по-іншому він не міг. Він виховувався в інших цінностях".

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди