"Це — моя війна". Історія одного з перших українських добровольців на Донбасі Віталія Мартинова

"Це — моя війна". Історія одного з перших українських добровольців на Донбасі Віталія Мартинова

"Це — моя війна". Історія одного з перших українських добровольців на Донбасі Віталія Мартинова Суспільне Карпати

Іванофранківець Віталій Мартинов – один з перших добровольців, які почали воювати на Донбасі. Це — не перша війна, в якій чоловік бере участь. У 90-х він воював у Нагірному Карабасі. Проте, каже, по-справжньому "його" війна почалася у 2014 році, коли захищати довелося рідну землю.

Про перший бій, поранення та те, як жити після реабілітації та допомагати військовим, Віталій розповів журналістці Суспільного.

"Ця війна – це моя війна. Я захищаю свою Батьківщину. Це — 65 стаття Конституції України. Обов‘язок кожного громадянина — захищати цілісність, незалежність, атрибутику і прапор своєї держави", — каже учасник бойових дій.

"Це — моя війна". Історія одного з перших українських добровольців на Донбасі Віталія МартиноваСуспільне Карпати

"Ми знали, в принципі, що це — квиток в одну сторону, ми йшли свідомо на це. Ми вже готували себе – туди поїхав, звідти можеш не вернутися", — каже Віталій Мартинов

Віталій Мартинов брав участь у російсько-українській війні від її початку. Пригадує, навесні 2014 року хотів воювати в лавах ЗСУ. Однак тоді у військкоматі сказали, що призову він не підлягає. Тому захищав Україну чоловік у складі Добровольчого українського корпусу.

"Ми знали, в принципі, що це — квиток в одну сторону, ми йшли свідомо на це. Ми вже готували себе – туди поїхав, звідти можеш не вернутися", — каже воїн.

30 травня 2014 року Віталій Мартинов та ще троє добровольців виїхали з Івано-Франківська на схід України. Їхня військова база була розташована на батьківщині діда Віталія — в селі Великомихайлівка.

"Історія повторюється. Під час Другої світової війни дід попав сюди — на Західну Україну. А під час війни сучасної, неоголошеної з Росією, я потрапив на його батьківщину — в Дніпропетровську область у Великомихайлівку. В нас там наша база була", — розповідає Віталій Мартинов.

Перший бій, розповідає воїн, відбувся під Карлівкою поблизу Донецька. Тоді 120 добровольців воювали з "трофейною зброєю" — тією, яку відібрали в окупантів. Бій тривав чотири години. Тоді, розповідає Віталій, він був єдиним, кого поранили.

"Під час відходу отримав поранення наскрізне — в ногу, в стегно наскрізне поранення. Звідти мене виносили снайпери 95 бригади, наші побратими виносили, по черзі. Там 7 км до наших позицій, бо ми заповзали туди", — каже Віталій Мартинов.

Після поранення боєць опинився в лікарні в Покровську. Чоловік розповідає, після операції прокинувся в одній палаті з трьома сепаратистами.

"Мене питали: "Чому ти сюди приперся? Чому ти прийшов на нашу землю?". Я кажу: "Я не прийшов на вашу землю. Це — моя Батьківщина, це — моя земля". Кажу: "Ось уявіть собі, що ви живете в однокімнатній квартирі. І в один прекрасний момент приходжу я і займаю у вас кухню, туалет, ванну. Це є Крим, Луганська і Донецька області. І кажу: "Все – я тут буду жити. Ви будете мовчати, ви з цим змиритеся?". Вони кажуть: "Ні, ми будемо воювати". Кажу: "Тому я і тут, тому я і воюю", — розповідає Віталій Мартинов.

Зараз чоловік участь у бойових діях на сході країни не бере. Він очолює громадську організацію "Добровольчий український корпус". Також Віталій займається волонтерською діяльністю, зокрема разом з учасниками "Обласної спілки членів сімей загиблих в АТО" декілька разів впродовж року виїжджає в зону операції Об’єднаних сил та везе військовим все необхідне.

Читайте також

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди