Як на Гуцульщині ліс сплавляли. Спогади Івана Харука

Як на Гуцульщині ліс сплавляли. Спогади Івана Харука

Як на Гуцульщині ліс сплавляли. Спогади Івана Харука Збруч/Суспільне Карпати

78-річний Іван Харук з Криворівні, що на Івано-Франківщині, живе у хаті поблизу смерекового лісу і Чорного Черемошу. Цією річкою у 40-60 роках XX століття батько чоловіка — також Іван — сплавляв деревину. Тоді на Гуцульщині людей його професії називали "сплавщиками".

Іван Харук поділився із кореспондентом Суспільного спогадами про батька, історіями зі сплавів, на яких побував сам, а також розповів, чому робота "сплавщика" була однією з найпрестижніших і найнебезпечніших у ті часи.

Як на Гуцульщині ліс сплавляли. Спогади Івана ХарукаСуспільне Карпати

Іван Харук живе у хаті поблизу смерекового лісу і Чорного Черемошу.

"Професію "сплавщика" порівнювали з працею шахтаря. Дуже небезпечна, бо ви собі уявіть: воду гатили, цілий тиждень вода набиралася. В суботу, коли ці сплави зв'яжуть до купи і воду відкривають, то тут уже ніяких гальм нема", — розповідає Іван Харук.

Як на Гуцульщині ліс сплавляли. Спогади Івана ХарукаСуспільне Карпати

Батько Івана Харука народився у 1902 році, а ліс почав сплавляти після закінчення Другої світової війни

Ліс тоді сплавляли переважно у суботу — від ранку до ночі. Але готувалися до сплаву увесь тиждень: зі стовбурів смерек майстрували плоти або, як їх називали гуцули, — "талби". Також ставили на воду загати.

"Ставили поперечки такі, туди накидали хвої, вода зупинялася і таке плесо робилося. Туди накочували обрізані смереки, просвердлювали у верхів’ях, просилювали туди троси, зав'язували в кінці. І це так — одна, друга, третя... І так у ряд. Їх усіх з'єднували двома тросами, одну до другої. І так пливли. Спереду були ті, хто керував", — пригадує Іван Харук.

Він мав 13 років, коли тато вперше взяв його із собою на сплав.

Як на Гуцульщині ліс сплавляли. Спогади Івана ХарукаСуспільне Карпати

"Я сиджу вдома і знаю, що наші сусіди мають сплавляти ліс. Я прошуся в мами – мама не відпускає мене. Доти я її мучив, просився, що сказала нарешті: "Йди". Ви розумієте, я вибігаю лиш на вулицю і якраз мої сусіди пливуть. І я вже не встигаю. Я як побіг за сплавом, і тут, у кінці села, наздогнав, заліз у воду і на самий зад ледве вчепився, і так поплив з ними аж до Кут. А вони лише звідти, спереду дивилися, що буде, бо всяке могло статися", — розповідає Іван Харук.

Як на Гуцульщині ліс сплавляли. Спогади Івана ХарукаСуспільне Карпати

Ночували сплавщики у колибі, перед нею розводили ватру і по черзі стерегли вогонь. А спали — на землі, встеленій хвоєю.

"Мали ліжники, ними накривалися і так ночували. І я з ними там. Мене старалися в середину покласти, аби я не замерз. А вдень я шукав всілякі обрізки, просвердлював, на дроти зсилював і заготовляв дрова додому собі на зиму", — пригадує Іван Харук.

Як на Гуцульщині ліс сплавляли. Спогади Івана ХарукаСуспільне Карпати

"Мене старалися в середину покласти, аби я не замерз"

Плотом могли кермувати двоє-троє людей — залежно від об'єму деревини. Здебільшого за раз сплавляли 200-300 м³.

"І один раз, я пам'ятаю, сплавили 500 з лишком кубометрів лісу. Це — за раз. Уявіть собі, яка маса лісу. І це все йшло рікою", — каже Іван Харук.

Як на Гуцульщині ліс сплавляли. Спогади Івана ХарукаСуспільне Карпати

Сплавщики долали стрімкою водою відстань до 100 км. Бувало, що під час сплаву ставалися нещасні випадки — чоловіки ламали ноги, якщо пліт складався удвоє, або навіть гинули.

Як на Гуцульщині ліс сплавляли. Спогади Івана ХарукаСуспільне Карпати

Сплавщики долали стрімкою водою відстань до 100 км

Окрім вправності, сплавщики мали тільки один спосіб вберегтися.

"Молилися Богу. Хрестилися. І, якщо сплав вже йшов у дорогу, пускали, молилися, хрестилися і так з Богом ішли", — розповідає Іван Харук.

На Верховинщині сплавляли смереки здебільшого із сіл та присілків Шибене, Буркут у Кути чи Вижницю.

Як на Гуцульщині ліс сплавляли. Спогади Івана ХарукаСуспільне Карпати

На Верховинщині сплавляли смереки здебільшого із сіл та присілків Шибене, Буркут у Кути чи Вижницю

Звідти колоди потягом везли на Донбас.

Читайте також

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди